Священномученик Микола Орлов

Місяця серпня на 13-й день

Священномученик Микола Петрович Орлов народився 15 лютого 1881 року в селі Рибниці Велико-Сольського повіту Костромської губернії у спадковій священицькій родині. Після закінчення Ярославської Духовної семінарії Микола отримав призначення в село Петропавлівське, кілометрів за п’ятнадцять від Рибниць – викладати в народному училищі.

Майбутній священномученик одружився і 1911 року прийняв священний сан, приписаний до церкви рідного села. У цій церкві та в сусідньому селі Бор служило кілька поколінь Орлових – загалом понад сто років: хрестили, вінчали, соборували практично все місцеве населення. Батько священномученика протоієрей Петро Гурович прослужив у рибницькій церкві 44 роки, його синові так довго прослужити не судилося.

Коли в лихі 1930-ті на отця Миколу почалися гоніння, він, щоб не викликати лиха на своїх парафіян, у яких по черзі квартирував, попросив старосту церкви пристосувати для житла прибудову до храму. У колишній коморі в одне вікно було зроблено нари, сім’я священика змогла тут оселитися.

Тричі батюшка репресували. Третій та останній арешт відбувся 5 червня 1937 року. Священикові була приписана “участь у контрреволюційному угрупованні та в антирадянських зборах”. Винним він себе не визнав. 25 серпня 1937 року трійка УНКВС СРСР по Ярославській області засудила ієрея Миколу Орлова до вищої міри покарання і 26 серпня його розстріляли.

Рішенням Архієрейського собору Російської Православної Церкви 2000 року ієрей Миколай Орлов зарахований до лику святих мучеників.