Молченська ікона Божої Матері (1405)
Про обставини явлення Молченської ікони Божої Матері переказ розповідає наступне. На початку XIV століття з розорених татарами київських околиць прийшли в землю путивльську два іноки і оселилися в тихому й пустельному місці – в печері на Чудній горі поблизу Молченського болота. Відлюдники принесли з собою чудовий образ Пресвятої Богородиці. Після смерті ченців їх поховали у влаштованій ними печері. Це місце було пустельним і диким, зарослим дрімучими лісами, якими бродили тільки бортники, які збирали дикий мед. Проте за часів князювання Василя Дмитровича (1389-1425 рр..) Та за митрополита Кипріана Божій Матері було завгодно прославити це дике місце явленням Свого чудотворного образу.
У 1405 році один з бортників, блукаючи лісом, зійшов на Чудесну гору і наблизився до того місця, де були поховані ченці. Раптом його осяяло надзвичайне сяйво і на гілках липового дерева він побачив ікону Пресвятої Богородиці з Предвічним Немовлям. Він благоговійно впав навколішки на землю при вигляді цього чудесного знамення і почув гучний невідомий голос: «Нехай буде збудована на цьому місці церква Пресвятої Богородиці».
Духовенство Путивля у супроводі міських властей і безлічі народу, дізнавшись від бортника про чудесне явлення ікони, негайно ж вирушило на вказане місце і виявили її перебуваючою на дереві і оточеною небесним світлом. Тут же був відслужений молебень Пресвятій Богородиці і багато хто отримав зцілення.
На місці явлення святого образу спочатку була збудована каплиця, а потім споруджена церква в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці і заснований спільножитний чоловічий монастир – Молчанську Софронієву пустель.
Після розорення обителі в смутні часи чудотворний Молченський образ був перенесений в Путивль і встановлений в новозбудованому там монастир.
Незліченні таємниці зберігають підземні печери і ходи Молчанського Різдва Богородиці Печерського монастиря – за переказами в них могла проїхати трійка коней, а протяжність сягала 25 кілометрів. Підземним ходом монастир був сполучений з Молчанського Софронієвою пустинню – місцем прояву чудотворної ікони Богородиці, – і з князівським теремом на сусідньому пагорбі. За радянських часів на території монастиря в Путивлі розташовувався завод радіодеталей. Обитель постраждала в ці роки більше, ніж за весь попередній період свого існування. У 1991 році в монастирських храмах відновилися богослужіння. У 1997 році Монастир отримав статус жіночого, в ньому розгорнулися відновлювальні роботи. Чудотворна Молченська ікона Божої Матері, яка після закриття монастиря в 1925 році зберігалася в одного путивльського священика, була повернена в обитель. Матір Божа зі Свого чудотворного образу беззастережно подає милість і благодать всім, хто вдаються до Неї з вірою і молитвою.
На цій іконі Богоматір зображена з короною, на правій руці Її Богонемовля, а в лівій – Ліствиця. Перед Богородицею зображений чоловік, який молиться.
