Житія святих,  Серпень

Ікона Успіння Божої Матері “Овинівська”

Місяця серпня на 15-й день

Історія появи ікони «Успіння» Божої Матері Овіновської пов’язана з Паїсіївським чоловічим монастирем (колишня Костромська губернія). Під час князювання на Русі Димитрія Донського, деякий боярин на ім’я Іван Овінов, який жив біля Галича-Костромського, побажав побудувати новий храм у Миколаївській обителі, що стояла на березі Галичського озера. Одної неділі він вирушив оглядати те місце, де він хотів спорудити церкву. Коли він наблизився до монастирської брами, то несподівано побачив перед собою двох прекрасних юнаків. Вони піднесли йому ікону Божої Матері та передали заповідь батьків його дружини збудувати церкву в ім’я Її та святителя Миколая Мирлікійського.

Боярин Овінов простягся ниць перед святою іконою і з благоговінням прийняв її від юнаків. Образ Богородиці він вніс у монастирську огорожу та поставив на тому місці, де хотів влаштувати храм. Про те, як він отримав святу ікону Божої Матері, боярин негайно розповів ігумену обителі та братії. Вважають, що ця подія сталася близько 1425 року.

Незабаром після цього боярин Іван Овінов здійснив свій добрий намір та освятив храм на честь Успіння Богоматері. У цьому храмі і була поміщена свята ікона, яка відтоді стала відома під ім’ям Овінівська. Миколаївську обитель було перейменовано на Успенський монастир.

1433 року Московський князь Василь Темний у ході війни проти свого рідного дядька Георгія Дмитровича Галичського взяв місто Галич. Ікона Успіння Богоматері була перенесена ним до Москви і поставлена ​​до соборної церкви. Незважаючи на те, що князь Василь наказав охороняти образ, святу ікону тієї ж ночі невидимою силою було перенесено до Галицького Успенського монастиря. Ця чудова подія прославила ікону і зробила її предметом особливого шанування для віруючих.