Тріодь постова, субота 5-ї седмиці

Гражданським шрифтомЦерковнослов'янськоюУкраїнськоюГрецькою

Суббота

Последование утрени

Знаменает в час четвертый нощи, молебнаго ради последования акафиста. И собравшеся в церковь, благословившу иерею, начинаем утреню, якоже предписася начало утрени в четверток Великаго канона. По шестопсалмии, Бог Госпо́дь: во глас 8, и поем трижды тропарь косно.

Тропарь, глас 8:

Повеле́нное та́йно прие́м в ра́зуме, / в кро́ве Ио́сифове тща́нием предста́ Безпло́тный, глаго́ля Неискусобра́чней: / приклони́вый схожде́нием Небеса́ вмеща́ется неизме́нно весь в Тя, / Его́же и ви́дя в ложесна́х Твои́х прие́мша ра́бий зрак, / ужаса́юся зва́ти Тебе́: / ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

Таже стихословим кафисму псалтира 16: Рече́ Госпо́дь Го́сподеви моему́: И по исполнении сея, ектениа малая, и поем кондак на среде, со сладкопением, косно.

Кондак, глас 8:

Взбра́нной Воево́де победи́тельная, / я́ко изба́вльшеся от злых, / благода́рственная воспису́ем Ти, раби́ Твои́, Богоро́дице, / но, я́ко иму́щая держа́ву непобеди́мую, / от вся́ких нас бед свободи́, да зове́м Ти: / ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

На немже кадит диакон святыя иконы и братию по чину. На прочих же точию настоятеля и лики. И чтем икосов и кондаков 6. Стоим на чтении. Тии же икосы суть по алфавиту: сиесть 24, и глаголются от иерея во святом олтаре.

{ Α } Икос 1: А́нгел предста́тель с небесе́ по́слан бысть рещи́ Богоро́дице: ра́дуйся, / и со безпло́тным гла́сом воплоща́ема Тя зря, Го́споди, ужаса́шеся / и стоя́ше, зовы́й к Ней такова́я: / Ра́дуйся, Е́юже рáдocть возсия́ет; / ра́дуйся, Е́юже кля́тва изче́знет. / Ра́дуйся, па́дшаго Ада́ма воззва́ние; / ра́дуйся, слез Е́виных избавле́ние. / Ра́дуйся, высото́ неудобовосходи́мая челове́ческими по́мыслы; / ра́дуйся, глубинно неудобозри́мая и а́нгельскима очи́ма. / Ра́дуйся, я́ко еси́ Царе́во седа́лище; / ра́дуйся, я́ко но́сиши Нося́щаго вся. / Ра́дуйся, звездо́, явля́ющая Со́лнце; / ра́дуйся, утро́бо Боже́ственнаго воплоще́ния. / Ра́дуйся, Е́юже обновля́ется тварь; / ра́дуйся, Е́юже покланя́емся Творцу́. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Β } Кондак 2: Ви́дящи Свята́я Себе́ в чистоте́, / глаго́лет Гаврии́лу де́рзостно: / пресла́вное твоего́ гла́са неудобоприя́тельно души́ Мое́й явля́ется, / безсе́меннаго бо зача́тия рождество́ ка́ко глаго́леши, зовы́й: / Аллилу́иа.

{ Γ } Икос 2: Ра́зум недоразумева́емый разуме́ти Де́ва и́щущи, / возопи́ к служа́щему: / из боку́ чи́сту, Сы́ну ка́ко есть роди́тися мо́щно, рцы Ми? / К Не́йже он рече́ со стра́хом, оба́че зовы́й си́це: / Ра́дуйся, сове́та неизрече́ннаго таи́ннице; / ра́дуйся, молча́ния прося́щих ве́ро. / Ра́дуйся, чуде́ с Христо́вых нача́ло; / ра́дуйся, веле́ний Его́ глави́зно. / Ра́дуйся, ле́ствице небе́сная, Е́юже сни́де Бог; / ра́дуйся, мо́сте, преводя́й су́щих от земли́ на не́бо. / Ра́дуйся, А́нгелов многослову́щее чу́до; / ра́дуйся, бесо́в многоплаче́вный стру́пе. / Ра́дуйся, Свет неизрече́нно роди́вшая; / ра́дуйся, е́же ка́ко, ни еди́наго же научи́вшая. / Ра́дуйся, прему́дрых превосходя́щая ра́зум; / ра́дуйся, ве́рных озаря́ющая смы́слы. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Δ } Кондак 3: Си́ла Вы́шняго осени́ тогда́ к зача́тию Браконеиску́сную, / и благопло́дная Тоя́ ложесна́, я́ко село́ показа́ сла́дкое, / всем хотя́щим жа́ти спасе́ние, всегда́ пе́ти си́це: / Аллилу́иа.

{ Ε } Икос 3: Иму́щи Богоприя́тную Де́ва утро́бу, востече́ ко Елисаве́ти; / младе́нец же о́ноя а́бие позна́в Сея́ целова́ние, ра́довашеся, / и игра́ньми я́ко пе́сньми вопия́ше к Богоро́дице: / Ра́дуйся, о́трасли неувяда́емыя розго́; / ра́дуйся, Плода́ безсме́ртнаго стяжа́ние. / Ра́дуйся, Де́лателя де́лающая человеколю́бца; / ра́дуйся, Сади́теля жи́зни на́шея ро́ждшая. / Ра́дуйся, ни́во, растя́щая гобзова́ние щедро́т; / ра́дуйся, трапе́зо, нося́щая оби́лие очище́ний. / Ра́дуйся, я́ко рай пи́щный процвета́еши; / ра́дуйся, я́ко приста́нище душа́м гото́виши. / Ра́дуйся, прия́тное моли́твы кади́ло; / ра́дуйся, всего́ ми́ра очище́ние. / Ра́дуйся, Бо́жие к сме́ртным благоволе́ние; / ра́дуйся, сме́ртных к Бо́гу дерзнове́ние. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Ζ } Кондак 4: Бу́рю внутрь име́я помышле́ний сумни́тельных, / целому́дренный Ио́сиф смяте́ся, к Тебе́ зря небра́чней, / и бракоокра́дованную помышля́я, Непоро́чная; / уве́дев же Твое́ зача́тие от Ду́ха Свя́та, рече́: / Аллилу́иа.

И паки кондак:

Взбра́нной Воево́де победи́тельная, / я́ко изба́вльшеся от злых, / благода́рственная воспису́ем Ти, раби́ Твои́, Богоро́дице, / но, я́ко иму́щая держа́ву непобеди́мую, / от вся́ких нас бед свободи́, да зове́м Ти: / ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

Чтем от слова акафиста, на даяния два. Таже стихословим Непорочны и ектения.

И паки глаголем кондак: Взбра́нной Воево́де: И другия икосы и кондаки, 6:

{ Η } Икос 4: Слы́шаша па́стырие А́нгелов пою́щих плотско́е Христо́во прише́ствие, / и те́кше я́ко к Па́стырю ви́дят Сего́ я́ко а́гнца непоро́чна, / во чре́ве Мари́ине упа́сшася, Ю́же пою́ще ре́ша: / Ра́дуйся, А́гнца и Па́стыря Ма́ти; / ра́дуйся, дво́ре слове́сных ове́ц. / Ра́дуйся, неви́димых враго́в муче́ние; / ра́дуйся, ра́йских двере́й отверзе́ние. / Ра́дуйся, я́ко небе́сная сра́дуются земны́м; / ра́дуйся, я́ко земна́я сликовству́ют небе́сным. / Ра́дуйся, апо́столов немо́лчная уста́; / ра́дуйся, страстоте́рпцев непобеди́мая де́рзосте. / Ра́дуйся, тве́рдое ве́ры утвержде́ние; / ра́дуйся, све́тлое благода́ти позна́ние. / Ра́дуйся, Е́юже обнажи́ся ад; / ра́дуйся, Е́юже облеко́хомся сла́вою. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Θ } Кондак 5: Боготе́чную звезду́ узре́вше волсви́, тоя́ после́доваша зари́, / и я́ко свети́льник держа́ще ю́, то́ю испыта́ху кре́пкаго Царя́, / и дости́гше Непостижи́маго, возра́довашася, Ему́ вопию́ще: / Аллилу́иа.

{ Ι } Икос 5: Ви́деша о́троцы халде́йстии на руку́Деви́чу Созда́вшаго рука́ми челове́ки, / и Влады́ку разумева́юще Его́, а́ще и ра́бий прия́т зрак, / потща́шася дарми́ послужи́ти Ему́, и возопи́ти Благослове́нней: / Ра́дуйся, звезды́ незаходи́мыя Ма́ти; / ра́дуйся, заре́ та́инственнаго дне. / Ра́дуйся, пре́лести пещь угаси́вшая; / ра́дуйся, Тро́ицы таи́нники просвеща́ющая. / Ра́дуйся, мучи́теля безчелове́чнаго измета́ющая от нача́льства; / ра́дуйся, Го́спода человеколю́бца показа́вшая Христа́. / Ра́дуйся, ва́рварскаго избавля́ющая служе́ния; / ра́дуйся, тиме́ния изыма́ющая дел. / Ра́дуйся, огня́ поклоне́ние угаси́вшая; / ра́дуйся, пла́мене страсте́й изменя́ющая. / Ра́дуйся, ве́рных наста́внице целому́дрия; / ра́дуйся, всех родо́в весе́лие. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Κ } Кондак 6: Пропове́дницы богоно́снии, бы́вше волсви́, / возврати́шася в Вавило́н, сконча́вше Твое́ проро́чество, / и пропове́давше Тя, Христа́, всем, / оста́виша И́рода я́ко буесло́вяща, не ве́дуща пе́ти: / Аллилу́иа.

{ Λ } Икос 6: Возсия́вый во Еги́пте просвеще́ние и́стины, отгна́л еси́ лжи тьму: / и́доли бо его́, Спа́се, не терпя́ще Твоея́ кре́пости, падо́ша, / сих же изба́вльшиися вопия́ху к Богоро́дице: / Ра́дуйся, исправле́ние челове́ков; / ра́дуйся, низпаде́ние бесо́в. / Ра́дуйся, пре́лести держа́ву попра́вшая; / ра́дуйся, и́дольскую лесть обличи́вшая. / Ра́дуйся, мо́ре, потопи́вшее фарао́на мы́сленнаго; / ра́дуйся, ка́меню, напои́вший жа́ждущия жи́зни. / Ра́дуйся, о́гненный сто́лпе, наставля́яй су́щия во тьме; / ра́дуйся, покро́ве ми́ру, ши́рший о́блака. / Ра́дуйся, пи́ще, ма́нны прие́мнице; / ра́дуйся, сла́дости святы́я служи́тельнице. / Ра́дуйся, земле́ обетова́ния; / ра́дуйся, из нея́же тече́т мед и млеко́. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Μ } Кондак 7: Хотя́щу Симео́ну от ны́нешняго ве́ка преста́витися преле́стнаго, / вда́лся еси́ я́ко младе́нец тому́, / но позна́лся еси́ ему́и Бог соверше́нный. / Те́мже удиви́ся Твое́й неизрече́нней прему́дрости, зовы́й: / Аллилу́иа.

И паки кондак:

Взбра́нной Воево́де победи́тельная, / я́ко изба́вльшеся от злых, / благода́рственная воспису́ем Ти, раби́ Твои́, Богоро́дице, / но, я́ко иму́щая держа́ву непобеди́мую, / от вся́ких нас бед свободи́, да зове́м Ти: / ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

Таже чтем прочее слова акафиста. Псалом 50. И каноны: святаго обители со ирмосом на 6, и Пресвятыя Богородицы на 6.

Творение господина Иосифа, егоже краестрочие: Ра́дости прия́телище, Тебе́ подоба́ет ра́доватися еди́ней. [Аще ли храм Богородицы, поем канон праздника Богородицы со ирмосом на 12. Ирмосы по дважды, тропари на 10.] Глас 4.

Ирмос: Отве́рзу уста́ моя́:

Песнь 1.

{ Χ Христо́ву кни́гу одушевле́нную, запечатле́нную Тя Ду́хом, / вели́кий Арха́нгел, Чи́стая, зря возглаша́ше Ти: / ра́дуйся, ра́дости прия́телище, / Е́юже прама́терняя кля́тва разреши́тся.

{ Α Ада́мово исправле́ние, ра́дуйся / Де́во Богоневе́сто, а́дово умерщвле́ние. / Ра́дуйся Всенепоро́чная, пала́то всех Царя́: / ра́дуйся, престо́ле о́гненный Вседержи́теля.

{ Ρ Цве́те неувяда́емый, ра́дуйся / еди́на прозя́бшая я́блоко благово́нное. / Ра́дуйся ро́ждшая благоуха́ние еди́наго Царя́. / Ра́дуйся Неискуобра́чная, ми́рови спасе́ние.

{ Α Чистоты́ сокро́вище, ра́дуйся, / Е́юже от паде́ния на́шего воста́хом. / Ра́дуйся, сладкоуха́нный кри́не, Влады́чице, / ве́рных благоуха́яй, кади́ло благово́нное, / и ми́ро многоце́нное.

Катавасия: Отве́рзу уста́ моя́, / и напо́лнятся Ду́ха, / и сло́во отры́гну Цари́це Ма́тери, / и явлю́ся, све́тло торжеству́я, / и воспою́, ра́дуяся, Тоя́ чудеса́.

Песнь 3. Ирмос: Твоя́ песносло́вцы, Богоро́дице:

{ Σ Клас прозя́бшая Боже́ственный, я́ко ни́ва неора́нная яве, / ра́дуйся одушевле́нная трапе́зо, хлеб живо́тный вме́щшая. / Ра́дуйся, живо́тныя воды́ исто́чниче неистоща́емый, Влады́чице.

{ Δ Ю́нице Юнца́ ро́ждшая непоро́чнаго, ра́дуйся ве́рным. / Ра́дуйся А́гнице, ро́ждшая Бо́жияго А́гнца, / взе́млющаго ми́ра всего́ прегреше́ния. / Ра́дуйся те́плое очисти́лище.

{ Ο У́тро светле́йшее, ра́дуйся / еди́на Со́лнца нося́щая Христа́, све́та жили́ще. / Ра́дуйся, тьму разруши́вшая, / и мра́чныя бе́сы отню́д отгна́вшая.

{ Χ Ра́дуйся, две́ре еди́на, / Е́юже Сло́во про́йде еди́но, / вереи́и врата́ а́дова, Влады́чице, Рождество́м Твои́м сокруши́вшая. / Ра́дуйся, Боже́ственный вхо́де спаса́емых, Богоневе́сто.

Катавасия: Твоя́ песносло́вцы, Богоро́дице, / Живы́й и Незави́стный Исто́чниче, / лик себе́ совоку́пльшия, духо́вно утверди́, / в Боже́ственней Твое́й сла́ве / венце́в сла́вы сподо́би.

Ектениа малая. И по возгласе, кондак:

Взбра́нной Воево́де победи́тельная, / я́ко изба́вльшеся от злых, / благода́рственная воспису́ем Ти, раби́ Твои́, Богоро́дице, / но, я́ко иму́щая держа́ву непобеди́мую, / от вся́ких нас бед свободи́, да зове́м Ти: / ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

И чтем другия шесть икосов и кондаков.

{ Ν } Икос 7: Но́вую показа́ тварь, / я́влься Зижди́тель нам от Него́ бы́вшим, / из безсе́менныя прозя́б утро́бы, / и сохрани́в Ю, я́коже бе, нетле́нну, / да чу́до ви́дяще, воспое́м Ю, вопию́ще: / Ра́дуйся, цве́те нетле́ния; / ра́дуйся, ве́нче воздержа́ния. / Ра́дуйся, воскресе́ния о́браз облиста́ющая; / ра́дуйся, а́нгельское житие́ явля́ющая. / Ра́дуйся, дре́во светлоплодови́тое, от него́же пита́ются ве́рнии; / ра́дуйся, дре́во благосенноли́ственное, и́мже покрыва́ются мно́зи. / Ра́дуйся, во чре́ве нося́щая Изба́вителя плене́нным; / ра́дуйся, ро́ждшая Наста́вника заблу́ждшим. / Ра́дуйся, Судии́ пра́веднаго умоле́ние; / ра́дуйся, мно́гих согреше́ний проще́ние. / Ра́дуйся, оде́ждо наги́х дерзнове́ния; / ра́дуйся, любы́, вся́кое жела́ние побежда́ющая. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Ξ } Кондак 8: Стра́нное рождество́ ви́девше, / устрани́мся ми́ра, ум на небеса́ прело́жше: / сего́ бо ра́ди высо́кий Бог на земли́ яви́ся смире́нный челове́к, / хотя́й привлещи́ к высоте́ Тому́ вопию́щия: / Аллилу́иа.

{ Ο } Икос 8: Весь бе в ни́жних / и вы́шних ника́коже отступи́ неопи́санное Сло́во: / снизхожде́ние бо Боже́ственное, / не прехожде́ние же ме́стное бысть, / и рождество́ от Де́вы Богоприя́тныя, слы́шащия сия́: / Ра́дуйся, Бо́га невмести́маго вмести́лище; / ра́дуйся, честна́го та́инства две́ри. / Ра́дуйся, неве́рных сумни́тельное слы́шание; / ра́дуйся, ве́рных изве́стная похвало́. / Ра́дуйся, колесни́це пресвята́я Су́щаго на Херуви́мех; / ра́дуйся, селе́ние пресла́вное Су́щаго на Серафи́мех. / Ра́дуйся, проти́вная в то́жде собра́вшая; / ра́дуйся, де́вство и рождество́сочета́вшая. / Ра́дуйся, Е́юже разреши́ся преступле́ние; / ра́дуйся, Е́юже отве́рзеся рай. / Ра́дуйся, ключу́ Ца́рствия Христо́ва; / ра́дуйся, наде́ждо благ ве́чных. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Π } Кондак 9: Вся́кое естество́ а́нгельское удиви́ся вели́кому Твоего́ вочелове́чения де́лу; / непристу́пнаго бо я́ко Бо́га, зря́ще всем присту́пнаго Челове́ка, / нам у́бо спребыва́юща, слы́шаща же от всех: / Аллилу́иа.

{ Ρ } Икос 9: Вети́я многовеща́нныя, я́ко ры́бы безгла́сныя ви́дим о Тебе́, Богоро́дице, / недоумева́ют бо глаго́лати, / е́же ка́ко и Де́ва пребыва́еши, и роди́ти возмогла́ еси́. / Мы же, та́инству дивя́щеся, ве́рно вопие́м: / Ра́дуйся, прему́дрости Бо́жия прия́телище; / ра́дуйся, промышле́ния Его́ сокро́вище. / Ра́дуйся, любому́дрыя нему́дрыя явля́ющая; / ра́дуйся, хитрослове́сныя безслове́сныя облича́ющая. / Ра́дуйся, я́ко обуя́ша лю́тии взыска́теле; / ра́дуйся, я́ко увядо́ша баснотво́рцы. / Ра́дуйся, афине́йская плете́ния растерза́ющая; / ра́дуйся, ры́барския мре́жи исполня́ющая. / Ра́дуйся, из глубины́ неве́дения извлача́ющая; / ра́дуйся, мно́ги в ра́зуме просвеща́ющая. / Ра́дуйся, кораблю́ хотя́щих спасти́ся; / ра́дуйся, приста́нище жите́йских пла́ваний. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Σ } Кондак 10: Спасти́ хотя́ мир, И́же всех Украси́тель, / к сему́ самообетова́н прии́де, и Па́стырь сый, я́ко Бог, / нас ра́ди яви́ся по нам челове́к: / подо́бным бо подо́бное призва́в, я́ко Бог слы́шит: / Аллилу́иа.

И паки кондак:

Взбра́нной Воево́де победи́тельная, / я́ко изба́вльшеся от злых, / благода́рственная воспису́ем Ти, раби́ Твои́, Богоро́дице, / но, я́ко иму́щая держа́ву непобеди́мую, / от вся́ких нас бед свободи́, да зове́м Ти: / ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

Седален, глас 1. Подобен: Гроб Твой:

Вели́кий во́ин невеще́ственных А́нгелов, / во град Назаре́т предста́в, / Царя́ возвеща́ет Твоего́, Чи́стая, / и веко́в Го́спода: / ра́дуйся, глаго́ля Тебе́, благослове́нная Мари́е, / непостижи́мая и несказа́нная глубино́, / челове́ков воззва́ние.

Сла́ва, и ны́не, тойже. И паки чтение.

Песнь 4.

Ирмос: Седя́й в Сла́ве на Престо́ле Божества́:

{ Ε Во гла́сех пе́ний, Де́во, / Тебе́ вопие́м, Всепе́тая: / ра́дуйся, ту́чная горо́и усыре́нная Ду́хом. / Ра́дуйся све́щниче, и ста́мно ма́нну нося́щая, / услажда́ющая всех благочести́вых чу́вства.

{ Ι Очисти́лище ми́ру, ра́дуйся, Пречи́стая Влады́чице. / Ра́дуйся ле́ствице, от земли́ всех возвы́сившая благода́тию. / Ра́дуйся мо́сте, вои́стинну преводя́й всех / от сме́рти к животу́пою́щих Тя.

{ Ο Небе́с превы́шшая, ра́дуйся, земли́ основа́ние / в Твои́х ложесна́х Пречи́стая, нетру́дно носи́вшая. / Ра́дуйся червлени́це, багряни́цу Боже́ственную омочи́вшая, / от крове́й Твои́х, Царе́ви си́лам.

{ Ν Законода́вца ро́ждшая и́стиннаго, ра́дуйся, Влады́чице, / беззако́ния всех ту́не очища́ющаго. / Недове́домая глубино́, высото́ неизрече́нная, браконеиску́сная, / Е́юже мы обожи́хомся.

{ Σ Тя испле́тшую ми́рови нерукоплете́нный вене́ц песносло́вим, / ра́дуйся, Тебе́ Де́во зову́ще: / храни́лище всех и огражде́ние, и утвержде́ние, / и свяще́нное прибе́жище.

Катавасия: Седя́й в Сла́ве / на Престо́ле Божества́ / во о́блаце ле́гце, / прии́де Иису́с Пребоже́ственный, / Нетле́нною Дла́нию / и спасе́зову́щия: / сла́ва, Христе́, си́ле Твое́й.

Песнь 5.

Ирмос: Ужасо́шася вся́ческая:

{ Ο Путь ро́ждшая жи́зни, ра́дуйся Пренепоро́чная, / от пото́па грехо́внаго мир спа́сшая: / ра́дуйся Богоневе́сто, слы́шание и глаго́лание стра́шное: / ра́дуйся пребыва́ние Влады́ки тва́ри.

{ Ι Кре́пость и утвержде́ние челове́ков, ра́дуйся Пречи́стая, / ме́сто освяще́ния сла́вы, умерщвле́ние а́дово, черто́же всесве́тлый. / Ра́дуйся а́нгелов ра́досте: / ра́дуйся по́моще ве́рно моля́щихся Тебе́.

{ Π Огнеобра́зная колесни́це Сло́ва, ра́дуйся Влады́чице, / одушевле́нный раю́, дре́во посреде́иму́щи жи́зни Го́спода, / Его́же сла́дость оживотворя́ет ве́рою причаща́ющихся, и тли подклони́вшихся.

{ Ρ Укрепля́еми си́лою Твое́ю, ве́рно вопие́м Ти: / ра́дуйся, гра́де всех Царя́, / пресла́вная и достослы́шанная о Не́йже глаго́лана бы́ша я́ве, горо́ несеко́мая: / ра́дуйся глубинно неизме́римая.

{ Ε Простра́нное селе́ние Сло́ва, ра́дуйся Пречи́стая, / сосу́де, Боже́ственный би́сер произве́дшая. / Ра́дуйся, всечу́дное всех к Бо́гу примире́ние, / блажа́щих Тя, Богоро́дице, всегда́.

Катавасия: Ужасо́шася вся́ческая / о Боже́ственней сла́ве Твое́й: / Ты бо, Неискусобра́чная Де́во, / име́ла еси́ во утро́бе над все́ми Бо́га / и родила́ еси́ Безле́тнаго Сы́на, / всем воспева́ющим Тя / мир подава́ющая.

Зде престает канон святаго обители.

Песнь 6.

Ирмос: Боже́ственное сие́ и всечестно́е / соверша́юще пра́зднество, / Богому́дрии, Богома́тере, / прииди́те, рука́ми воспле́щим, / от Нея́ ро́ждшагося Бо́га сла́вим.

{ Π Черто́же Сло́ва нескве́рный, вина́ всех обоже́ния, / ра́дуйся, Пречи́стая, проро́ков оглаше́ние; / ра́дуйся, апо́столов удобре́ние.

{ Ε От Тебе́ роса́ ука́ну, пла́мень многобо́жия угаси́вшая. / Тем вопие́м Ти: / ра́дуйся, руно́ одушевле́нное, е́же Гедео́н, Де́во, предви́де.

{ Ι Се Тебе́ [Де́во] ра́дуйся, зове́м, / приста́нище нам бу́ди вла́ющимся, / и оти́шие в пучи́не скорбе́й, / и собла́знов всех бори́теля.

{ Χ Ра́дости вина́, облагодати́ наш по́мысл, е́же зва́ти Тебе́: / ра́дуйся неопали́мая купино́, о́блаче всесве́тлый, / ве́рныя непреста́нно осеня́ющий.

Таже четверопеснец, егоже краестрочие: Сия песнь Ио́сифова. Глас 6.

Песнь 6.

Ирмос: Жите́йское мо́ре воздвиза́емое:

Пострада́вше му́ченицы / и, я́ко ка́мение избра́нное, по земли́ валя́ющеся, / зижди́тельство вся́кое врага́ соверше́нно преврати́ша / и хра́ми Бо́га Жива́го яви́шася.

Вас мо́лим, тече́ние до́брое соверши́вших, му́ченицы, / поста́ тече́ние тещи́ нас до́бре укрепи́те, / доброде́телей соверше́нием просия́вших.

Рабы́ Твоя́, Влады́ко, / преста́вльшияся от земли́к Тебе́, Преблаго́му, / Твоего́ Ца́рствия сотвори́ о́бщники, / Боже́ственных му́ченик Твои́х свяще́нными хода́тайствы, Многоми́лостиве.

Богородичен: Еди́на Всепе́тая, / пою́щим Тя ве́рно, грехо́в оставле́ние / и дарова́ний Боже́ственных часть да́тися, / Всесвято́му Сло́ву моли́ся, Ма́ти Де́во.

Иный, глас 5.

Ирмос: От ки́та проро́ка:

Па́мять соверша́юще му́ченик, / Го́сподеви возсле́м пе́сни, / днесь Боже́ственно веселя́щеся.

Мече́в и огня́ не убоя́вшеся, / дерза́юще в ве́ре страстоте́рпцы, / мучи́тели в сем уязви́сте.

Троичен: Тро́ицу Ли́цы воспева́ю Тя, / Еди́нице по существу́ покланя́юся, / Тебе́, О́тче, Сы́не и Ду́ше Святы́й.

Богородичен: А́нгел и челове́к благохвале́ние еси́, / я́ко родила́ е́си, Де́во, Христа́, Спа́са душа́м на́шим.

Стих: Ди́вен Бог во святы́х Свои́х, Бог Изра́илев.

Сме́ртию живо́т премени́вше, / ра́дуетеся, на Небесе́х живу́ще, / страстоте́рпцы пресла́внии Христа́ Бо́га.

Стих: Ду́ши их во благи́х водворя́тся.

Сме́ртию и живото́м облада́яй, / ве́рою преста́вльшияся от жития́, Христе́, / со святы́ми Твои́ми упоко́й.

Ирмос: От ки́та проро́ка изба́вил еси́, / мене́ же из глубины́ грехо́в возведи́, / Го́споди, и спаси́ мя.

Ектения малая.

И паки поем кондак:

Взбра́нной Воево́де победи́тельная, / я́ко изба́вльшеся от злых, / благода́рственная воспису́ем Ти, раби́ Твои́, Богоро́дице, / но, я́ко иму́щая держа́ву непобеди́мую, / от вся́ких нас бед свободи́, да зове́м Ти: / ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

И чтем оставльшияся шесть икосов и кондаков.

{ Τ } Икос 10: Стена́ еси́ де́вам, Богоро́дице Де́во, и всем к Тебе́ прибега́ющим: / и́бо небесе́и земли́ Творе́ц устро́и Тя, Пречи́стая, все́лься во утро́бе Твое́й, / и вся приглаша́ти Тебе́ научи́в: / Ра́дуйся, сто́лпе де́вства; / ра́дуйся, дверь спасе́ния. / Ра́дуйся, нача́льнице мы́сленнаго назда́ния; / ра́дуйся, пода́тельнице Боже́ственныя бла́гости. / Ра́дуйся, Ты бо обнови́ла еси́ зача́тыя сту́дно; / ра́дуйся, Ты бо наказа́ла еси́ окра́денныя умо́м. / Ра́дуйся, тли́теля смы́слов упраждня́ющая; / ра́дуйся, Се́ятеля чистоты́ ро́ждшая. / Ра́дуйся, черто́же безсе́меннаго уневе́щения; / ра́дуйся, ве́рных Го́сподеви сочета́вшая. / Ра́дуйся, до́брая младопита́тельнице де́вам; / ра́дуйся, невестокраси́тельнице душ святы́х. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Y } Кондак 11: Пе́ние вся́кое побежда́ется, / спростре́тися тща́щееся ко мно́жеству мно́гих щедро́т Твои́х: / равночи́сленныя бо песка́ пе́сни а́ще прино́сим Ти, Царю́ святы́й, / ничто́же соверша́ем досто́йно, / я́же дал еси́нам, Тебе́ вопию́щим: / Аллилу́иа.

{ Φ } Икос 11: Светоприе́мную свещу́, су́щим во тьме я́вльшуюся, зрим святу́ю Де́ву, / невеще́ственный бо вжига́ющи огнь, / наставля́ет к ра́зуму Боже́ственному вся, / заре́ю ум просвеща́ющая, зва́нием же почита́емая, си́ми: / Ра́дуйся, луче́ у́мнаго Со́лнца; / ра́дуйся, свети́ло незаходи́маго Све́та. / Ра́дуйся, мо́лние, ду́ши просвеща́ющая; / ра́дуйся, яко́гром, враги́ устраша́ющая. / Ра́дуйся, я́ко многосве́тлое возсиява́еши просвеще́ние; / ра́дуйся, я́ко многотеку́щую источа́еши реку́. / Ра́дуйся, купе́ли живопису́ющая о́браз; / ра́дуйся, грехо́вную отъе́млющая скве́рну. / Ра́дуйся, ба́не, омыва́ющая со́весть; / ра́дуйся, ча́ше, че́рплющая рáдocть. / Ра́дуйся, обоня́ние Христо́ва благоуха́ния; / ра́дуйся, животе́ та́йнаго весе́лия. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Χ } Кондак 12: Благода́ть да́ти восхоте́в, долго́в дре́вних, / всех долго́в Реши́тель челове́ком, / прии́де Собо́ю ко отше́дшим Того́ благода́ти, и раздра́в рукописа́ние, / слы́шит от всех си́це: / Аллилу́иа.

{ Ψ } Икос 12: Пою́ще Твое́ Рождество́, хва́лим Тя вси, / я́ко одушевле́нный храм, Богоро́дице: / во Твое́й бо всели́вся утро́бе содержа́й вся руко́ю Госпо́дь, / освяти́, просла́ви и научи́ вопи́ти Тебе́всех: / Ра́дуйся, селе́ние Бо́га и Сло́ва; / ра́дуйся, свята́я святы́х бо́льшая. / Ра́дуйся, ковче́же, позлаще́нный Ду́хом; / ра́дуйся, сокро́вище живота́ неистощи́мое. / Ра́дуйся, че́стный ве́нче царе́й благочести́вых; / ра́дуйся, честна́я похвало́ иере́ев благогове́йных. / Ра́дуйся, Це́ркве непоколеби́мый сто́лпе; / ра́дуйся, Ца́рствия неруши́мая стено́. / Ра́дуйся, Е́юже воздви́жутся побе́ды; / ра́дуйся, Е́юже низпа́дают врази́. / Ра́дуйся, те́ла моего́ врачева́ние; / ра́дуйся, души́ моея́ спасе́ние. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

{ Ω } Кондак 13: О, Всепе́тая Ма́ти, ро́ждшая всех святы́х Святе́йшее Сло́во! / Ны́нешнее прие́мши приноше́ние, от вся́кия изба́ви напа́сти всех, / и бу́дущия изми́ му́ки, о Тебе́ вопию́щих: / Аллилу́иа.

Сей кондак глаголи трижды.

И паки чтется 1-й икос: А́нгел предста́тель с небесе́ по́слан бысть рещи́ Богоро́дице: ра́дуйся, / и со безпло́тным гла́сом воплоща́ема Тя зря, Го́споди, ужаса́шеся / и стоя́ше, зовы́й к Ней такова́я: / Ра́дуйся, Е́юже рáдocть возсия́ет; / ра́дуйся, Е́юже кля́тва изче́знет. / Ра́дуйся, па́дшаго Ада́ма воззва́ние; / ра́дуйся, слез Е́виных избавле́ние. / Ра́дуйся, высото́неудобовосходи́мая челове́ческими по́мыслы; / ра́дуйся, глубино́ неудобозри́ мая и а́нгельскима очи́ма. / Ра́дуйся, я́ко еси́ Царе́во седа́лище; / ра́дуйся, я́ко но́сиши Нося́щаго вся. / Ра́дуйся, звездо́, явля́ющая Со́лнце; / ра́дуйся, утро́бо Боже́ственнаго воплоще́ния. / Ра́дуйся, Е́юже обновля́ется тварь; / ра́дуйся, Е́юже покланя́емся Творцу́. / Ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

И паки кондак: Взбра́нной Воево́де победи́тельная, / я́ко изба́вльшеся от злых, / благода́рственная воспису́ем Ти, раби́ Твои́, Богоро́дице, / но, я́ко иму́щая держа́ву непобеди́мую, / от вся́ких нас бед свободи́, да зове́м Ти: / ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

Таже чтутся синаксарий: первее Минеи, таже Триоди.

Песнь 7.

Ирмос: Не послужи́ша тва́ри Богому́дрии / па́че Созда́вшаго, / но, о́гненное преще́ние му́жески попра́вше, / ра́довахуся, пою́ще: / препе́тый отце́в Госпо́дь и Бог, благослове́н еси́.

{ Α Воспева́ем Тя вопию́ще: / ра́дуйся, колесни́це со́лнца у́мнаго, / лозо́и́стинная, грозд зре́лый возде́лавшая, вино́источа́ющий, / ду́ши веселя́щее ве́рою Тя сла́вящих.

{ Ι Врача́ всех челове́к ро́ждшая, ра́дуйся Богоневе́сто, / же́зле та́йный, цвет неувяда́емый процве́тший, / ра́дуйся Влады́чице, Е́юже ра́дости наполня́емся, и жизнь насле́дствуем.

{ Ρ Вети́йствующий не мо́жет язы́к, Влады́чице, песносло́вити Тя, / па́че бо серафи́мов возвы́силася еси́, ро́ждши Царя́ Христа́. / Его́же моли́ гра́ду сему́ изба́витися от мно́гих искуше́ний.

{ Ε Хва́лят Тя блажа́ще концы́, и любо́вию зову́т Тебе́: / ра́дуйся сви́тче, в не́мже пе́рстом О́тчим написа́ся Сло́во, Чи́стая. / Его́же моли́, в кни́ги живо́тныя / рабо́м Твои́м написа́тися, Богоро́дице.

{ Ι Мо́лим, раби́ Твои́, и приклоня́ем коле́но се́рдца на́шего: / приклони́ у́хо Твое́, Чи́стая, / и спаси́ скорбьми́ погружа́емыя при́сно, / и соблюди́ от вся́каго вра́жия плене́ния Твой град, Богоро́дице.

Ирмос: Росода́тельну: Иный, глас 6.

Пресве́тлое собра́ние Боже́ственных Твои́х му́чеников, Многоми́лостиве, / во све́те Твое́м незаходи́мем ны́не жи́тельствует. / Тех моли́твами просвеще́ние и грехо́в очище́ние пода́ждь всем, Христе́.

Коль кра́сное вре́мя, е́же нам дал е́си воздержа́ния, Го́споди, / в не́мже уще́дри ду́ши на́ша я́ко Благ, / моли́твами святы́х страда́лец, / кра́сныя и честны́я возлюби́вших стра́сти Твоя́.

Преше́дшия многоболе́зненную бу́рю жития́ рабы́ Твоя́, / устреми́ в приста́нище, Влады́ко, жи́зни, / вопи́ти со все́ми избра́нными: / благослове́н еси́, Го́споди Бо́же оте́ц на́ших.

Богородичен: Зако́на Да́теля, Присноде́во, ро́ждшая моли́, / беззако́ния отъя́ти вся, во вре́мя ны́не настоя́щее, / до́бре произво́лившим обуча́тися Боже́ственнаго поста́тща́нием.

Иный, глас 5.

Ирмос: Благослове́н еси́, Бо́же:

Благослове́н еси́, Бо́же, / показа́вый до́блия о Тебе́ стра́ждущия му́ченики, / препе́тый и препросла́вленный.

Благослове́н еси́, Бо́же, / страстоте́рпцы моли́твенники нам к Тебе́ подава́яй, / препе́тый и препросла́вленный.

Троичен: Благослове́н еси́, Бо́же, / еди́н у́бо Естество́м, Ли́цы же треми́ познава́емый, / препе́тый и препросла́вленный.

Богородичен: Благослове́н еси́, Бо́же, / рожде́йся безсе́менно, и Ро́ждшую показа́вый чисто́тствующую, / препе́тый и препросла́вленный.

Стих: Святы́м, и́же суть на земли́ Его́, удиви́ Госпо́дь вся хоте́ния Своя́ в них.

Благослове́н еси́, Бо́же, / зве́ри укроти́вый и погаси́вый огнь, / в сла́ву святы́х Твои́х, препе́тый и препросла́вленный.

Стих: Блаже́ни, я́же избра́л, и прия́л еси́ Го́споди.

Благослове́н еси́, Бо́же, / от сме́рти в безконе́чный живо́т преложи́вый, / ве́рою в житии́ послужи́вшия Тебе́.

Ирмос: Благослове́н еси́, Бо́же, / ви́дяй бе́здны / и на Престо́ле Сла́вы седя́й, / препе́тый и пресла́вный.

Песнь 8.

Ирмос: О́троки благочести́выя в пе́щи / Рождество́ Богоро́дичо спасло́ есть; / тогда́ у́бо образу́емое, / ны́не же де́йствуемое, / вселе́нную всю воздвиза́ет пе́ти Тебе́: / Го́спода по́йте, дела́, / и превозноси́те Его́во вся ве́ки.

{ Ν Ложесны́ Сло́во прия́ла еси́, / вся нося́щаго носи́ла еси́, / млеко́м пита́ла еси́, / ма́нием пита́ющаго вселе́нную всю, Чи́стая, Ему́же пое́м: / Го́спода по́йте дела́, и превозноси́те во вся ве́ки.

{ Μ Моисе́й уразуме́ в купине́ вели́кое та́инство Рождества́ Твоего́, / о́троцы же прообрази́ша сие́ я́вственнее / посреде́огня́стоя́ще, и не опаля́еми, нетле́нная свята́я Де́во. / Тем Тя почита́ем во вся ве́ки.

{ Ο Пре́жде пре́лестию обнажи́вшиися / в ри́зу нетле́ния облеко́хомся Рождество́м Твои́м, / и седя́щии во тьме прегреше́ний, свет ви́дехом, / све́та жили́ще, Отрокови́це. / Тем Тя пое́м во вся ве́ки.

{ Ν Ме́ртвии Тобо́ю оживля́ются, / Жизнь бо ипоста́сную родила́еси́, / неми́и пре́жде, благоглаго́ливи быва́ют, / прокаже́ннии очища́ются, неду́зи отгоня́ются, / духо́в возду́шных мно́жества побежда́ются, / Де́во, челове́ков спасе́ние.

{ Η Ми́ру ро́ждшая спасе́ние, / и́мже от земли́ на высоту́ взя́ти бы́хом, / ра́дуйся всеблагослове́нная, покро́ве и держа́во, / стено́ и утвержде́ние пою́щим, Чи́стая: / Го́спода по́йте дела́, и превозноси́те во вся ве́ки.

Ирмос: Из пла́мене преподо́бным ро́су: Иный.

Святы́х му́ченик исправле́нием, / небе́снии у́мове преудиви́шася, / тех моли́твами, ми́лости Твоя́, Влады́ко, в нас бога́тно удиви́, Ще́дре.

Огнь Боже́ственною росо́ю попра́вшии, / страда́льцы Госпо́дни досточу́днии, / изба́вите нас огня́ му́чащаго, / ко Влады́це те́плыми ва́шими моли́твами.

Преблаги́й Сло́ве, / отше́дшия от нас правосла́вно, / жи́зни сподо́би, я́же на небесе́х, / и святы́я све́тлости, / добропобе́дных му́ченик моли́твами.

Богородичен: Моли́твами, Ще́дре, Ро́ждшия Тя, / и святы́х му́ченик и апо́стол Твои́х, / просвети́ на́ша ду́ши, е́же сла́вити Тя, / в весе́лии душе́внем во ве́ки.

Иный. Ирмос: Творца́ тва́ри, Его́же ужаса́ются А́нгели:

Ли́цы му́ченик святи́и, / помяни́те любо́вию воспева́ющия вы / и превознося́щия Христа́ во ве́ки.

Мече́м усека́еми, ра́довахуся му́ченицы, пою́ще Христа́ / и превознося́ще во вся ве́ки. Благослови́м Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, Го́спода.

Троичен: Странноле́пно разделя́ется Тро́ица / и пребыва́ет неразде́льна, я́ко Бог, / Ю́же превозно́сим во вся ве́ки.

И ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в, ами́нь.

Богородичен: Де́ва Младе́нца роди́, / Бог бо из Нея́ вочелове́чися, / вся тварь да пое́т Его́ во ве́ки.

Стих: Ди́вен Бог во святы́х Свои́х, Бог Изра́илев.

Столпи́ му́жества яви́шася, / паде́нием диа́волим ра́дующеся му́ченицы, / пою́ще Христа́ и превознося́ще во ве́ки.

Стих: Ду́ши их во благи́х водворя́тся.

У Авраа́ма вне́дритися сподо́би, Го́споди, рабы́ Твоя́, / ве́рою преста́вльшияся к Тебе́, и наде́ждею.

Хва́лим, благослови́м, покланя́емся Го́сподеви, пою́ще и превознося́ще во вся ве́ки.

Ирмос: Творца́ тва́ри, / Его́же ужаса́ются А́нгели, / по́йте, лю́дие, / и превозноси́те во вся ве́ки.

Песнь 9.

Ирмос: Всяк земноро́дный / да взыгра́ется, Ду́хом просвеща́емь, / да торжеству́ет же Безпло́тных умо́в естество́, / почита́ющее свяще́нное торжество́ Богома́тере, / и да вопие́т: / ра́дуйся, Всеблаже́нная, / Богоро́дице, Чи́стая Присноде́во.

{ Ι Да Тебе́, ве́рнии, ра́дуйся зове́м, / Тобо́ю ра́дости прича́стницы бы́вше присносу́щныя, / изба́ви нас напа́стей, ва́рварскаго плене́ния, и вся́кия ины́я ра́ны, / за мно́жество, Отрокови́це, прегреше́ний, / находя́щия челове́ком согреша́ющим.

{ Ω Яви́лася еси́ просвеще́ние на́ше и утвержде́ние. / Те́мже вопие́м Ти: / ра́дуйся, звездо́ незаходи́мая, вводя́щая в мир вели́кое Со́лнце. / Ра́дуйся, Еде́м отве́рзшая заключе́нный, Чи́стая. / Ра́дуйся, сосу́де, ми́ро неистощи́мое на Тя излия́нное прие́мший.

{ Σ Ста́нем благогове́йно в дому́ Бо́га на́шего, и возопии́м: / ра́дуйся, ми́ру Влады́чице. / Ра́дуйся, Мари́е, Госпоже́ всех нас. / Ра́дуйся, еди́на непоро́чная в жена́х и до́брая. / Ра́дуйся, сто́лпе о́гненный, вводя́щий в вы́шнюю жизнь челове́чество.

{ Η Голуби́це Ми́лостиваго ро́ждшая, ра́дуйся Присноде́во: / преподо́бных всех, ра́дуйся, похвало́, страда́льцев венча́ние. / Ра́дуйся, всех пра́ведных Боже́ственное удобре́ние, / и нам ве́рным спасе́ние.

{ Φ Пощади́, Бо́же, насле́дие Твое́, / грехи́ на́ша вся презре́в ны́не, / на сие́ име́я моля́щую Тя, / на земли́ безсе́менно Тебе́ Ро́ждшую, / вели́кия ра́ди ми́лости восхоте́вшаго / вообрази́тися, Христе́, в челове́чество.

Иный. Ирмос. Бо́га челове́ком невозмо́жно:

Я́ко свет, я́ко со́лнце возсия́вше, / всю зе́млю луча́ми благоче́стия, му́ченицы, / и свети́лами чуде́с просвети́ша / и многобо́жия тьму разгна́ша, / и́хже моли́твами, Бо́же, поми́луй нас.

Во́инство му́чеников непобеди́мое, / всех нас укрепи́ до́бре подвиза́тися / и соверши́ти поста́ по́прище, / я́ко да Боже́ственнаго жития́ де́ло соверши́вше, / прича́стницы бу́дем жи́зни, веселя́щеся.

Твоя́ да предвари́т бла́гость, Го́споди, / от нас стра́шным преста́вльшихся повеле́нием Твои́м, / да окружи́т их Твоя́ми́лость, / и да наста́вит к селе́нием, просвеще́нным све́том лица́ Твоего́.

Богородичен: Гла́сом а́нгеловым сове́та О́тча А́нгела, / неизрече́нно Богоро́дице родила́ еси́, / гла́сы у́бо рабо́в Твои́х приими́, / я́же во вре́мя поста́прино́сим, / и сия́ принеси́ Бо́гу, я́коже кади́ло.

Иный. Ирмос: Иса́ие, лику́й:

Соверша́юще торжество́ му́ченическое, / днесь лю́дие воскли́кнем пе́сньми, / пою́ще Христу́ подвигополо́жнику / и побе́ды на враги́им пода́вшему, / Его́же в пе́снех велича́ем.

Ноготьми́ растерза́еми и усеца́еми мече́м на у́ды, / совокупи́стеся Христу́ любе́зно, всехва́льнии му́ченицы. / Тем и ны́не на небесе́х веселя́щеся, о всех моли́теся.

Троичен: Еди́но Существо́м воспева́ю Тя, Безнача́льная Тро́ице, / честна́я, живонача́льная, несеко́мая Еди́нице, / О́тче нерожде́нный и рожде́нный Сло́ве и Сы́не, Ду́ше Святы́й, / нас спаси́, пою́щих Тя.

Богородичен: Па́че ума́ рождество́ Твое́, Богома́ти, / без му́жа бо зача́тие в Тебе́ и де́вственно рожде́ние бысть, / и́бо Бог есть роди́выйся, / Его́же велича́юще, Тя, Де́во, ублажа́ем.

Стих: Святы́м, и́же суть на земли́ Его́, удиви́ Госпо́дь вся хоте́ния Своя́ в них.

До́блее во́инство Царя́ всех и Бо́га, / му́чеников пе́сньми венча́им, лю́дие, / ти́и бо победи́ша бесо́вския полки́ я́ве, / я́же воспева́юще, Влады́ку велича́ем.

Стих: Блаже́ни, я́же избра́л, и прия́л еси́ Го́споди.

Егда́ все созда́ние Твое́ возста́виши суди́тися, Христе́, я́же прия́л еси́, / и ны́не рабы́ Твоя́ ве́рныя поми́луй, / прости́, я́же в житии́ прегреше́ния их, / и со святы́ми Твои́ми упоко́й я́во ве́ки.

Ирмос: Иса́ие, лику́й, / Де́ва име́ во чре́ве / и роди́ Сы́на Емману́ила, / Бо́га же и Челове́ка, / Восто́к и́мя Ему́, / Его́же велича́юще, / Де́ву ублажа́ем.

Ексапостиларий. Подобен: Жены́ услы́шите:

Е́же от ве́ка днесь познава́ется та́инство: / Бо́жие Бог Сло́во, Сын Де́вы Мари́и за милосе́рдие быва́ет, / и ра́дость Благове́щения Гаврии́л провещава́ет. / С ни́мже возопии́м вси: / ра́дуйся, Ма́ти Госпо́дня.

На хвалитех: Вся́кое дыха́ние: Поставим стихов 4: и поем стихиры, глас 4.

Подобен: Я́ко до́бля:

Сокрове́нное та́инство / и А́нгелом неве́домое, / Гаврии́л уверя́ет Арха́нгел, / и к Тебе́ ны́не прии́дет / еди́ней нетле́нней и до́брей голуби́це, / и ро́да на́шего воззва́нию, / и возопие́т Тебе́, Пресвята́я, е́же ра́дуйся, / угото́вися сло́вом, Бо́га Сло́ва, / Твои́ми ложесна́ми прия́ти. [Дважды.]

Светоно́сная пала́та / угото́вася Тебе́, Влады́ко, / утро́ба чи́стая Богоотрокови́цы, / гряди́к Сей и сни́ди, уще́дри созда́ние Твое́, / зави́стно брань прии́мшее и рабо́тою удержа́нное льсти́ваго, / и добро́ту пе́рвую погуби́вшее, / и Твоего́ спаси́тельнаго ча́ющее соше́ствия.

Гаврии́л Арха́нгел, / к Тебе́, Всенепоро́чная, / явле́нно прии́дет и возопие́т Тебе́: / ра́дуйся, кля́твы разреше́ние, / па́дших воста́ние. / Ра́дуйся, еди́на избра́нная Бо́гу бы́вшая. / Ра́дуйся, колесни́це со́лнца сла́вы. / Приими́ Безпло́тнаго, / во утро́бе Твое́й всели́тися хотя́щаго.

Слава, и ныне, самогласен, глас 4: Язы́ка, его́же не ве́дяше, / услы́ша Богоро́дица, / глаго́лаше бо к Ней Арха́нгел Благове́щения глаго́лы: / отню́дуже ве́рно прии́мши целова́ние, / зача́т Тя, Преве́чнаго Бо́га. / Те́мже и мы ра́дующеся вопие́м Ти: / из Нея́ воплоти́выйся непрело́жно, Бо́же, / мир мiрови да́руй / и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.

Славословие великое и отпуст.

На литургии

Изобразительная. И от канона акафиста, песнь 3-я и 6-я.

Тропарь Триоди, глас 8:

Повеле́нное та́йно прие́м в ра́зуме, / в кро́ве Ио́сифове тща́нием предста́ Безпло́тный, / глаго́ля Неискусобра́чней: / приклони́вый схожде́нием Небеса́ вмеща́ется неизме́нно весь в Тя, / Его́же и ви́дя в ложесна́х Твои́х / прие́мша ра́бий зрак, / ужаса́юся зва́ти Тебе́: / ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

Кондак, глас 8:

Взбра́нной Воево́де победи́тельная, / я́ко изба́вльшеся от злых, / благода́рственная воспису́ем Ти, раби́ Твои́, Богоро́дице, / но, я́ко иму́щая держа́ву непобеди́мую, / от вся́ких нас бед свободи́, да зове́м Ти: / ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

Прокимен, глас 3. Песнь Богородицы:

Вели́чит душа́ Моя́ Го́спода, / и возра́довася дух Мой о Бо́зе Спа́се Мое́м. Стих: Я́ко призре́на смире́ние Рабы́ Своея́, се бо, отны́не ублажа́т Мя вси ро́ди.

Апостол дне ко Евреем, зачало 322:

Бра́тие, не в рукотворе́нная свята́я вни́де Христо́с, противообра́зная и́стинных, но в са́мое Не́бо, ны́не да яви́тся лицу́ Бо́жию о нас. Ни да мно́гажды прино́сит Себе́, я́коже первосвяще́нник вхо́дит во свята́я [святы́х] по вся ле́та с кро́вию чужде́ю. Поне́же подоба́ше бы Ему́ мно́жицею страда́ти от сложе́ния мiра, ны́не же еди́ною в кончи́ну веко́в, во отмета́ние греха́, же́ртвою Свое́ю яви́ся. И я́коже лежи́т челове́ком еди́ною умре́ти, пото́м же суд. Та́ко и Христо́с еди́ною принесе́ся, во е́же вознести́ мно́гих грехи́, второ́е без греха́ яви́тся, жду́щим Его́ во спасе́ние.

И Богородицы, от тогоже послания, зачало 320:

Бра́тие, име́яше пе́рвая ски́ния оправда́ния слу́жбы, свято́е же людско́е. Ски́ния бо сооружена́ бысть пе́рвая, в не́йже свети́льник, и трапе́за, и предложе́ние хле́бов, я́же глаго́лется Свята́я. По вторе́й же заве́се ски́ния, глаго́лемая Свята́я святы́х. Зла́ту иму́щи кади́льницу, и ковче́г заве́та окова́н всю́ду зла́том, в не́мже ста́мна злата́ иму́щая ма́нну, и жезл Ааро́нов прозя́бший, и скрижа́ли заве́та. Превы́шше же его́ херуви́ми сла́вы, осеня́ющии oлта́рь: о ни́хже несть ны́не глаго́лати подро́бну. Сим же та́ко устро́eным, в пе́рвую у́бо ски́нию вы́ну вхожда́ху свяще́нницы, слу́жбы соверша́юще. Во втору́ю же eди́ною в ле́то eди́н архиере́й, не без кро́ве, ю́же прино́сит за себе́, и о людски́х неве́жествиих.

Аллилуиа, глас 8.

Стих: Воскресни́, Го́споди, в поко́й Твой, Ты и Киво́т святы́ни Твоея́.

Стих: Помяни́, Го́споди, Дави́да и всю кро́тость его́.

Евангелие дне, от Марка, зачало 35:

Во вре́мя о́но, изы́де Иису́с и ученицы́ Его́ в ве́си Кесари́и Фили́пповы, и на пути́вопроша́ше ученики́ Своя́, глаго́ля им: кого́Мя глаго́лют челове́цы бы́ти? Они́же отвеща́ша: Иоа́нна Крести́теля, и ини́и Илию́, друзи́и же еди́наго от проро́к. И Той глаго́ла им: вы же кого́ Мя глаго́лете бы́ти? Отвеща́в же Петр глаго́ла Ему́: Ты еси́ Христо́с. И запрети́им, да ни кому́же глаго́лют о Нем. И нача́т учи́ти их, я́ко подоба́ет Сы́ну Челове́ческому мно́го пострада́ти и искуше́ну бы́ти от ста́рец и архиере́й, и кни́жник, и убие́ну бы́ти, и в тре́тий день воскре́снути.

И Богородицы, от Луки, зачало 54:

Во вре́мя о́но, вни́де Иису́с в весь не́кую: жена́же не́кая и́менем Ма́рфа прия́т Его́ в дом свой. И сестра́ ей бе нарица́емая Мари́я, я́же и се́дши при ногу́ Иису́сову, слы́шаше сло́во Его́. Ма́рфа же мо́лвяше о мно́зе слу́жбе, ста́вши же рече́: Го́споди, не бреже́ши ли, я́ко сестра́ моя́ еди́ну мя оста́ви служи́ти; рцы у́бо ей, да ми помо́жет. Отвеща́в же Иису́с, рече́ ей: Ма́рфо, Ма́рфо, пече́шися и мо́лвиши о мно́зе. Еди́но же есть на потре́бу. Мари́я же благу́ю часть избра́, я́же не оты́мется от нея́. Бысть же егда́глаго́лаше сия́, воздви́гши не́кая жена́ глас от наро́да, рече́ Ему́: блаже́но чре́во носи́вшее Тя, и сосца́, я́же еси́ ссал. Он же рече́: те́мже у́бо блаже́ни слы́шащии сло́во Бо́жие, и храня́щии е́.

Причастен: Ча́шу спасе́ния прииму́, / и и́мя Госпо́дне призову́.

На трапезе ядим два варения с елеем и пием вино, благодаряще Всесвятую Владычицу нашу Богородицу о бывшем от Нея чудеси.

 

Въ суббHту є7-z седми1цы.
На ќтрени,
знaменаетъ въ чaсъ четвeртый н0щи, молeбнагw рaди послёдованіz ґкafіста. И# собрaвшесz въ цRковь: бlгослови1вшу їерeю, начинaемъ ќтреню, ћкоже предписaсz начaло ќтрени въ четверт0къ вели1кагw канHна: зри2 с. <?>. По шестоpaлміи, БGъ гDь: во глaсъ }, и3 поeмъ три1жды тропaрь к0снw.
Глaсъ }:
Повелённое тaйнw пріeмъ въ рaзумэ, въ кр0вэ їHсифовэ тщaніемъ предстA безпл0тный, глаг0лz неискусобрaчнэй: приклони1вый схождeніемъ нб7сA, вмэщaетсz неизмённw вeсь въ тS. є3г0же и3 ви1дz въ ложеснaхъ твои1хъ пріeмша рaбій зрaкъ, ўжасaюсz звaти тебЁ: рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Тaже стіхосл0вимъ каfjсму pалти1ра ѕ7i: РечE гDь гDви моемY: И# по и3сполнeніи сеS, є3ктеніA мaлаz, и3 поeмъ кондaкъ на средЁ, со сладкопёніемъ, к0снw. Глaсъ }:
Взбрaнной воев0дэ побэди1тєльнаz, ћкw и3збaвльшесz t ѕлhхъ, бlгодaрствєннаz восписyемъ ти2 раби2 твои2 бцdе: но ћкw и3мyщаz держaву непобэди1мую, t всsкихъ нaсъ бёдъ свободи2, да зовeмъ ти2: Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
На нeмже кади1тъ діaконъ с™ы6z їкw6ны, и3 брaтію, по чи1ну. На пр0чихъ же т0чію настоsтелz и3 ли1ки. И# чтeмъ јкосwвъ и3 кондакHвъ ѕ7. Стои1мъ на чтeніи. Тjи же јкосы сyть по ґлфави1ту: сjесть, к7д, и3 глаг0лютсz t їерeа во с™0мъ nлтарЁ.
Јкосъ №: ЃгGлъ предстaтель съ нб7сE п0сланъ бhсть, рещи2 бцdэ: рaдуйсz! и3 со безпл0тнымъ глaсомъ воплощaема тS зрS гDи, ўжасaшесz и3 стоsше, зовhй къ нeй таков†z: рaдуйсz, є4юже рaдость возсіsетъ: рaдуйсz, є4юже клsтва и3счeзнетъ. рaдуйсz, пaдшагw ґдaма воззвaніе: рaдуйсz, слeзъ є4vиныхъ и3збавлeніе. рaдуйсz, высото2 неудобовосходи1маz человёческими п0мыслы: рaдуйсz, глубино2 неудобозри1маz и3 ѓгGльскима nчи1ма. рaдуйсz, ћкw є3си2 цReво сэдaлище: рaдуйсz, ћкw н0сиши носsщаго вс‰. рaдуйсz, ѕвэздо2 kвлsющаz сlнце: рaдуйсz, ўтр0бо б9eственнагw воплощeніz. рaдуйсz, є4юже њбновлsетсz твaрь: рaдуйсz, є4юже покланsемсz творцY. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ в7: Ви1дzщи с™az себE въ чистотЁ, глаг0летъ гавріи1лу дeрзостнw: преслaвное твоегw2 глaса неудобопріsтельно души2 моeй kвлsетсz: безсёменнагw бо зачaтіz ржcтво2 кaкw глаг0леши, зовhй: Ґллилyіа.
Јкосъ в7: Рaзумъ недоразумэвaемый, разумёти дв7а и4щущи, возопи2 къ служaщему: и3з8 бокY чи6сту, сн7у кaкw є4сть роди1тисz м0щно, рцh ми; къ нeйже џнъ речE со стрaхомъ, nбaче зовhй си1це: рaдуйсz, совёта неизречeннагw таи1ннице: рaдуйсz, молчaніz просsщихъ вёро. рaдуйсz, чудeсъ хrт0выхъ начaло: рaдуйсz, велёній є3гw2 глави1зно. рaдуйсz, лёствице нбcнаz, є4юже сни1де бGъ: рaдуйсz, м0сте преводsй сyщихъ t земли2 на нб7о. рaдуйсz, ѓгGлwвъ многословyщее чyдо: рaдуйсz бэсHвъ многоплачeвный стрyпе. рaдуйсz, свётъ неизречeннw роди1вшаz: рaдуйсz, є4же кaкw, ни є3ди1нагоже научи1вшаz. рaдуйсz, премyдрыхъ превосходsщаz рaзумъ: рaдуйсz, вёрныхъ њзарsющаz смhслы. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ G: Си1ла вhшнzгw њсэни2 тогдA къ зачaтію браконеискyсную, и3 бlгоплHднаz тоS ложеснA, ћкw село2 показA слaдкое, всBмъ хотsщымъ жaти сп7сeніе, внегдA пёти си1це: Ґллилyіа.
Јкосъ G: И#мyщи бGопріsтную дв7а ўтр0бу, востечE ко є3лісавeти: мLнцъ же џноz ѓбіе познaвъ сеS цэловaніе, рaдовашесz, и3 и3грaньми ћкw пёсньми вопіsше къ бцdэ: рaдуйсz, џтрасли неувzдaемыz розго2: рaдуйсz, плодA безсмeртнагw стzжaніе. рaдуйсz, дёлателz дёлающаz чlвэколю1бца: рaдуйсz, сади1телz жи1зни нaшеz р0ждшаz. рaдуйсz, ни1во, растsщаz гобзовaніе щедр0тъ: рaдуйсz, трапeзо, носsщаz nби1ліе њчищeній. рaдуйсz, ћкw рaй пи1щный процвэтaеши: рaдуйсz, ћкw пристaнище душaмъ гот0виши. рaдуйсz, пріsтное мlтвы кади1ло: рaдуйсz, всегw2 мjра њчищeніе. рaдуйсz, б9іе къ смє1ртнымъ бlговолeніе: рaдуйсz, смeртныхъ къ бGу дерзновeніе. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ д7: Бyрю внyтрь и3мёz помышлeній сумни1тельныхъ, цэломyдренный їHсифъ смzтeсz, къ тебЁ зрS небрaчнэй, и3 бракоwкрaдованную помышлsz, непор0чнаz: ўвёдэвъ же твоE зачaтіе t д¦а с™а, речE: Ґллилyіа.
И# пaки кондaкъ: Взбрaнной воев0дэ: Чтeмъ t сл0ва ґкafіста, на да‰ніz двA. Тaже стіхосл0вимъ непор0чны, и3 є3ктеніA.
И# пaки глаг0лемъ кондaкъ: Взбрaнной воев0дэ: И# друг‡z јкосы и3 кондаки2, ѕ7:
Јкосъ д7: Слhшаша пaстыріе ѓгGлwвъ пою1щихъ плотск0е хrт0во пришeствіе, и3 тeкше ћкw къ пaстырю, ви1дzтъ сего2 ћкw ѓгнца непор0чна, во чрeвэ мRjинэ ўпaсшасz, ю4же пою1ще рёша: рaдуйсz, ѓгнца и3 пaстырz м™и: рaдуйсz, дв0ре словeсныхъ nвeцъ. рaдуйсz, неви1димыхъ врагHвъ мучeніе: рaдуйсz, рaйскихъ двeрей tверзeніе. рaдуйсz, ћкw нбcнаz срaдуютсz земны6мъ: рaдуйсz, ћкw зємнaz сликовствyютъ нбcнымъ. рaдуйсz, ґпcлwвъ немHлчнаz ўстA: рaдуйсz, страстотeрпцєвъ непобэди1маz дeрзосте. рaдуйсz, твeрдое вёры ўтверждeніе: рaдуйсz, свётлое бlгодaти познaніе. рaдуйсz, є4юже њбнажи1сz ѓдъ: рaдуйсz, є4юже њблек0хомсz слaвою. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ є7: БGотeчную ѕвэздY ўзрёвше волсви2, тоS послёдоваша зари2: и3 ћкw свэти1льникъ держaще ю5, т0ю и3спытaху крёпкаго царS: и3 дости1гше непостижи1маго, возрaдовашасz є3мY вопію1ще: Ґллилyіа.
Јкосъ є7: Ви1дэша џтроцы халдeйстіи на рукY дв7и1чу, создaвшаго рукaма человёки, и3 вLку разумэвaюще є3го2, ѓще и3 рaбій пріsтъ зрaкъ, потщaшасz дарми2 послужи1ти є3мY, и3 возопи1ти бlгословeннэй: рaдуйсz, ѕвэзды2 незаходи1мыz м™и: рaдуйсz, зарE тaинственнагw днE. рaдуйсz, прeлести пeщь ўгаси1вшаz: рaдуйсz, трbцы таи1нники просвэщaющаz. рaдуйсz, мучи1телz безчеловёчнаго и3зметaющаz t начaльства: рaдуйсz, гDа чlвэколю1бца показaвшаz хrтA. рaдуйсz, вaрварскагw и3збавлsющаz служeніz: рaдуйсz, тимёніz и3з8имaющаz дёлъ. рaдуйсz, nгнS поклонeніе ўгаси1вшаz: рaдуйсz, плaмене страстeй и3змэнsющаz. рaдуйсz, вёрныхъ настaвнице цэломyдріz: рaдуйсz, всёхъ родHвъ весeліе. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ ѕ7: ПроповBдницы бGон0сніи бhвше волсви2, возврати1шасz въ вавmлHнъ, скончaвше твоE прbр0чество: и3 проповёдавше тS хrтA всBмъ, њстaвиша и4рwда ћкw буесл0вzща, не вёдуща пёти: Ґллилyіа.
Јкосъ ѕ7: Возсіsвый во є3гЂптэ просвэщeніе и4стины, tгнaлъ є3си2 лжи2 тьмY: јдwли бо є3гw2 сп7се, не терпsще твоеS крёпости, пад0ша. си1хъ же и3збaвльшіисz вопіsху къ бцdэ: рaдуйсz, и3справлeніе человёкwвъ: рaдуйсz, низпадeніе бэсHвъ. рaдуйсz, прeлести держaву попрaвшаz: рaдуйсz, јдwльскую лeсть њбличи1вшаz. рaдуйсz м0ре, потопи1вшее фараHна мhсленнаго: рaдуйсz, кaменю, напои1вшій жaждущыz жи1зни. рaдуйсz, џгненный ст0лпе, наставлszй сyщыz во тьмЁ: рaдуйсz, покр0ве мjру, ши1ршій џблака. рaдуйсz пи1ще, мaнны пріeмнице: рaдуйсz, слaдости с™hz служи1тельнице. рaдуйсz, землE њбэтовaніz: рaдуйсz, и3з8 неsже течeтъ мeдъ и3 млеко2. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ з7: Хотsщу сmмеHну t нhнэшнzгw вёка престaвитисz прелeстнагw, вдaлсz є3си2 ћкw мLнцъ томY: но познaлсz є3си2 є3мY и3 бGъ совершeнный. тёмже ўдиви1сz твоeй неизречeннэй премyдрости, зовhй: Ґллилyіа.
И# пaки кондaкъ: Взбрaнной воев0дэ: Тaже чтeмъ пр0чее сл0ва ґкafіста. Pал0мъ н7. И# канHны: с™aгw nби1тели со їрмос0мъ на ѕ7: и3 прес™hz бцdы на ѕ7.
Творeніе господи1на їHсифа, є3гHже краестр0чіе: Рaдости пріsтелище, тебЁ подобaетъ рaдоватисz є3ди1нэй.
[Ѓще ли хрaмъ бцdы, поeмъ канHнъ прaздника бцdы со їрмос0мъ на в7i. їрмосы2 по двaжды: тропари2 на ‹.] Глaсъ д7.
Пёснь №.
Їрм0съ: Tвeрзу ўстA моS:
Хrт0ву кни1гу њдушевлeнную, запечатлённую тS д¦омъ, вели1кій ґрхaгGлъ чcтаz, зрS возглашaше ти2: рaдуйсz, рaдости пріsтелище, є4юже прамaтернzz клsтва разрэши1тсz.
Ґдaмово и3справлeніе, рaдуйсz дв7о бGоневёсто, ѓдово ўмерщвлeніе рaдуйсz всенепор0чнаz, палaто всёхъ цRS: рaдуйсz, пrт0ле џгненный вседержи1телz.
Цвёте неувzдaемый, рaдуйсz є3ди1на прозsбшаz ћблоко бlгов0нное. рaдуйсz р0ждшаz бlгоухaніе є3ди1нагw цRS. рaдуйсz неискусобрaчнаz, мjрови сп7сeніе.
Чистоты2 сокр0вище, рaдуйсz, є4юже t падeніz нaшегw востaхомъ. рaдуйсz, сладкоухaнный крjне вLчце, вёрныхъ бlгоухazй, кади1ло бlгов0нное, и3 мЂро многоцённое.
Катавaсіа: Tвeрзу ўстA мо‰, и3 нап0лнzтсz д¦а, и3 сл0во tрhгну цRи1цэ м™ри, и3 kвлю1сz свётлw торжествyz, и3 воспою2 рaдуzсz тоS чудесA.
Пёснь G.
Їрм0съ: Тво‰ пэсносл0вцы бцdе:
Клaсъ прозsбшаz б9eственный, ћкw ни1ва неwрaннаz ћвэ, рaдуйсz њдушевлeннаz трапeзо, хлёбъ жив0тный вмёщшаz. рaдуйсz, живHтныz воды2 и3ст0чниче неистощaемый вLчце.
Ю$нице ю3нцA р0ждшаz непор0чнаго, рaдуйсz вBрнымъ. рaдуйсz ѓгнице, р0ждшаz б9іzго ѓгнца, взeмлющаго мjра всегw2 прегрэшє1ніz. рaдуйсz тeплое њчисти1лище.
Оµ4тро свэтлёйшее, рaдуйсz є3ди1на сlнца носsщаz хrтA свёта жили1ще. рaдуйсz, тьмY разруши1вшаz, и3 мр†чныz бёсы tню1дъ tгнaвшаz.
Рaдуйсz, двeре є3ди1на, є4юже сл0во пр0йде є3ди1но, верєи2 и3 вратA ѓдwва, вLчце, ржcтв0мъ твои1мъ сокруши1вшаz. рaдуйсz б9eственный вх0де сп7сaемыхъ, бGоневёсто.
Катавaсіа: Тво‰ пэсносл0вцы бцdе, живhй и3 незави1стный и3ст0чниче, ли1къ себЁ совокyпльшыz д¦0внw ўтверди2, въ б9eственнэй твоeй слaвэ вэнцє1въ слaвы спод0би.
Е#ктеніA мaлаz. И# по возглaсэ, кондaкъ: Взбрaнной воев0дэ: И# чтeмъ друг‡z шeсть јкосwвъ и3 кондакHвъ.
Јкосъ з7: Н0вую показA твaрь ћвльсz зижди1тель, нaмъ И# t негw2 бhвшымъ, и3з8 безсёменныz прозsбъ ўтр0бы, и3 сохрани1въ ю5, ћкоже бЁ, нетлённу. да чyдо ви1дzще воспои1мъ ю5, вопію1ще: рaдуйсz, цвёте нетлёніz: рaдуйсz, вёнче воздержaніz. рaдуйсz, воскrніz w4бразъ њблистaющаz: рaдуйсz, ѓгGльское житіE kвлsющаz. рaдуйсz дрeво свэтлоплодови1тое, t негHже питaютсz вёрніи: рaдуйсz дрeво бlгосэнноли1ственное, и4мже покрывaютсz мн0зи. рaдуйсz, во чрeвэ носsщаz и3збaвителz плэнє1ннымъ: рaдуйсz, р0ждшаz настaвника заблyждшымъ. рaдуйсz, судіи2 првdнагw ўмолeніе: рaдуйсz, мн0гихъ согрэшeній прощeніе. рaдуйсz, nдeждо наги1хъ дерзновeніz: рaдуйсz, любы2 всsкое желaніе побэждaющаz. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ }: Стрaнное ржcтво2 ви1дэвше, ўстрани1мсz мjра, ќмъ на нб7сA прел0жше: сегH бо рaди выс0кій бGъ, на земли2 kви1сz смирeнный человёкъ, хотsй привлещи2 къ высотЁ, томY вопію1щыz: Ґллилyіа.
Јкосъ }: Вeсь бЁ въ ни1жнихъ, и3 вhшнихъ никaкоже tступи2 неwпи1санное сл0во: снизхождeніе бо б9eственное, не прехождeніе же мёстное бhсть, и3 ржcтво2 t дв7ы бGопріsтныz, слhшащіz сі‰: рaдуйсz, бGа невмэсти1магw вмэсти1лище: рaдуйсz, честнaгw тaинства двє1ри. рaдуйсz, невёрныхъ сумни1тельное слhшаніе: рaдуйсz, вёрныхъ и3звёстнаz похвало2. рaдуйсz, колесни1це прес™az, сyщагw на херувjмэхъ: рaдуйсz, селeніе преслaвное, сyщагw на серафjмэхъ. рaдуйсz, проти6внаz въ т0жде собрaвшаz: рaдуйсz, дв7ство и3 ржcтво2 сочетaвшаz. рaдуйсz, є4юже разрэши1сz преступлeніе: рaдуйсz, є4юже tвeрзесz рaй. рaдуйсz, ключY цrтвіz хrт0ва: рaдуйсz, надeждо бл†гъ вёчныхъ. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ f7: Всsкое є3стество2 ѓгGльское ўдиви1сz, вели1кому твоегw2 вочlвёченіz дёлу: непристyпнаго бо ћкw бGа, зрsше всBмъ пристyпнаго человёка, нaмъ ќбw спребывaюща, слhшаща же t всёхъ: Ґллилyіа.
Јкосъ f7: Вэт‡z многовэщ†нныz, ћкw ры6бы безгл†сныz, ви1димъ њ тебЁ бцdе: недоумэвaютъ бо глаг0лати, є4же кaкw, и3 дв7а пребывaеши, и3 роди1ти возмоглA є3си2; мh же тaинству дивsщесz, вёрнw вопіeмъ: рaдуйсz, премyдрости б9іz пріsтелище: рaдуйсz, промышлeніz є3гw2 сокр0вище. рaдуйсz, любом{дрыz нем{дрыz kвлsющаz: рaдуйсz, хитрословє1сныz безсловє1сныz њбличaющаz: рaдуйсz, ћкw њбуsша лю1тіи взыскaтелє: рaдуйсz, ћкw ўвzд0ша баснотв0рцы. рaдуйсz, ґfінє1йскаz плетє1ніz растерзaющаz: рaдуйсz, ры6барскіz мрє1жи и3сполнsющаz. рaдуйсz, и3з8 глубины2 невёдэніz и3звлачaющаz: рaдуйсz, мнHги въ рaзумэ просвэщaющаz. рaдуйсz, кораблю2 хотsщихъ сп7сти1сz: рaдуйсz, пристaнище житeйскихъ плaваній. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ ‹: Сп7сти2 хотS мjръ, и4же всёхъ ўкраси1тель, къ семY самоwбэтовaнъ пріи1де, и3 пaстырь сhй ћкw бGъ, нaсъ рaди kви1сz по нaмъ человёкъ: под0бнымъ бо под0бное призвaвъ, ћкw бGъ слhшитъ: Ґллилyіа.
И# пaки кондaкъ: Взбрaнной воев0дэ:
Сэдaленъ, глaсъ №.
Под0бенъ: Гр0бъ тв0й:
Вели1кій в0инъ невещeственныхъ ѓгGлwвъ, во грaдъ назарeтъ, предстaвъ цRS возвэщaетъ твоего2 чcтаz, и3 вэкHвъ гDа: рaдуйсz, глаг0лz тебЁ, бlгословeннаz мRjе, непостижи1маz и3 несказaннаz глубино2, человёкwвъ воззвaніе.
Слaва, и3 нhнэ, т0йже. И# пaки чтeніе.
Пёснь д7.
Їрм0съ: Сэдsй въ слaвэ, на пrт0лэ б9ествA:
Во глaсэхъ пёній, дв7о тебЁ вопіeмъ всепётаz: рaдуйсz, тyчнаz горо2 и3 ўсырeннаz д¦омъ. рaдуйсz свёщниче, и3 стaмно мaнну носsщаz, ўслаждaющаz всёхъ бlгочести1выхъ ч{вства.
Њчисти1лище мjру, рaдуйсz, пречcтаz вLчце. рaдуйсz лёствице, t земли2 всёхъ возвhсившаz бlгодaтію. рaдуйсz м0сте, вои1стинну преводsй всёхъ t смeрти къ животY пою1щихъ тS.
Нб7съ превhшшаz, рaдуйсz, земли2 њсновaніе, въ твои1хъ ложеснaхъ пречcтаz, нетрyднw носи1вшаz. рaдуйсz червлени1це, багрzни1цу б9eственную њмочи1вшаz, t кровeй твои1хъ, цReви си1ламъ.
Законодaвца р0ждшаz и4стиннаго, рaдуйсz вLчце, беззакHніz всёхъ тyне њчищaющаго. недовёдомаz глубино2, высото2 неизречeннаz, браконеискyснаz, є4юже мы2 њбожи1хомсz.
ТS и3сплeтшую мjрови нерукоплетeнный вэнeцъ пэсносл0вимъ, рaдуйсz, тебЁ дв7о зовyще: храни1лище всёхъ и3 њграждeніе, и3 ўтверждeніе, и3 сщ7eнное прибёжище.
Катавaсіа: Сэдsй въ слaвэ, на пrт0лэ б9ествA, во џблацэ лeгцэ, пріи1де їи7съ преб9eственный, нетлённою длaнію, и3 сп7сE зовyщыz: слaва хrтE си1лэ твоeй.
Пёснь є7.
Їрм0съ: Ўжас0шасz всsчєскаz:
Пyть р0ждшаz жи1зни, рaдуйсz пренепор0чнаz, t пот0па грэх0внагw мjръ спaсшаz: рaдуйсz бGоневёсто, слhшаніе и3 глаг0ланіе стрaшное: рaдуйсz пребывaніе вLки твaри.
Крёпость и3 ўтверждeніе человёкwвъ, рaдуйсz пречcтаz, мёсто њсщ7eніz слaвы, ўмерщвлeніе ѓдово, черт0же всесвётлый. рaдуйсz ѓгGлwвъ рaдосте: рaдуйсz п0моще вёрнw молsщихсz тебЁ.
Nгнеwбрaзнаz колесни1це сл0ва, рaдуйсz вLчце, њдушевлeнный раю2, дрeво посредЁ и3мyщи жи1зни гDа, є3гHже слaдость њживотворsетъ вёрою причащaющихсz, и3 тли2 подклони1вшихсz.
Оµ3крэплsеми си1лою твоeю, вёрнw вопіeмъ ти2: рaдуйсz, грaде всёхъ цRS, пресл†внаz и3 достослы6шаннаz њ нeйже глагHлана бhша ћвэ, горо2 несэк0маz: рaдуйсz глубино2 неизмёримаz.
Прострaнное селeніе сл0ва, рaдуйсz пречcтаz, сосyде, б9eственный би1серъ произвeдшаz. рaдуйсz, всечyдное всёхъ къ бGу примирeніе, бlжaщихъ тS бцdе всегдA.
Катавaсіа: Ўжас0шасz всsчєскаz њ б9eственнэй слaвэ твоeй: тh бо неискусобрaчнаz дв7о, и3мёла є3си2 во ўтр0бэ над8 всёми бGа, и3 родилA є3си2 безлётнаго сн7а, всBмъ воспэвaющымъ тS ми1ръ подавaющаz.
ЗдЁ престаeтъ канHнъ с™aгw nби1тели.
Пёснь ѕ7.
Їрм0съ: Б9eственное сіE и3 всечcтн0е:
Черт0же сл0ва несквeрный, винA всёхъ њбожeніz, рaдуйсz пречcтаz, прbр0кwвъ њглашeніе: рaдуйсz, ґпcлwвъ ўдобрeніе.
T тебE росA ўкaну, плaмень многоб0жіz ўгаси1вшаz. тёмъ вопіeмъ ти2: рaдуйсz, руно2 њдушевлeнное, є4же гедеHнъ, дв7о, предви1дэ.
СE тебЁ [дв7о] рaдуйсz, зовeмъ: пристaнище нaмъ бyди влaющымсz, и3 њти1шіе въ пучи1нэ скорбeй, и3 соблaзнwвъ всёхъ бори1телz.
Рaдости винA, њбlгодати2 нaшъ п0мыслъ, є4же звaти тебЁ: рaдуйсz неwпали1маz купино2, џблаче всесвётлый, вBрныz непрестaннw њсэнsющій.
Тaже четверопёснецъ, є3гHже краестр0чіе:
СіS пёснь їHсифова. Глaсъ ѕ7.
Пёснь ѕ7.
Їрм0съ: Житeйское м0ре воздвизaемое:
Пострадaвше м§нцы, и3 ћкw кaменіе и3збрaнное по земли2 валsющесz, зижди1тельство всsкое врагA совершeннw преврати1ша, и3 хрaми бGа живaгw kви1шасz.
Вaсъ м0лимъ течeніе д0брое соверши1вшихъ м§нцы, постA течeніе тещи2 нaсъ д0брэ ўкрэпи1те, добродётелей совершeніемъ просіsвшихъ.
Рабы6 тво‰ вLко, престaвльшыzсz t земли2 къ тебЁ пребlг0му, твоегw2 цrтвіz сотвори2 џбщники, б9eственныхъ м§нкъ твои1хъ сщ7eнными ходaтайствы, многомлcтиве.
БGор0диченъ: Е#ди1на всепётаz, пою1щымъ тS вёрнw, грэхHвъ њставлeніе, и3 даровaній б9eственныхъ чaсть дaтисz, всес™0му сл0ву моли1сz, м™и дв7о.
И$ный.
Їрм0съ, глaсъ є7: T ки1та прbр0ка:
Пaмzть совершaюще м§нкъ, гDви возслeмъ пBсни, днeсь б9eственнw веселsщесz.
Мечє1въ и3 nгнS не ўбоsвшесz, дерзaюще въ вёрэ стrтотeрпцы, мучи1тели въ сeмъ ўzзви1сте.
Сла1ва, трbченъ: Трbцу ли1цы воспэвaю тS, є3ди1ницэ по существY покланsюсz, тебЁ џ§е, сн7е и3 дш7е с™hй.
И# ны1нэ, бGор0диченъ: ЃгGлъ и3 человBкъ бlгохвалeніе є3си2, ћкw родилA є3си2 дв7о хrтA, сп7са душaмъ нaшымъ.
Стjхъ: Ди1венъ бGъ во с™hхъ свои1хъ, бGъ їи7левъ.
Смeртію жив0тъ премэни1вше, рaдуетесz, на небесёхъ живyще, страстотeрпцы преслaвніи хrтA бGа.
Стjхъ: Дyшы и4хъ во бlги1хъ водворsтсz.
Смeртію и3 живот0мъ њбладazй, вёрою престaвльшыzсz t житіS хrтE, со с™hми твои1ми ўпок0й.
Їрм0съ: T ки1та прbр0ка и3збaвилъ є3си2, менE же и3з8 глубины2 грэхHвъ возведи2 гDи, и3 сп7си1 мz.
Е#ктеніA мaлаz.
И# пaки поeмъ кондaкъ: Взбрaнной воев0дэ:
И# чтeмъ њстaвльшыzсz шeсть јкосwвъ и3 кондакHвъ.
Јкосъ ‹: СтэнA є3си2 дёвамъ бцdе дв7о, и3 всBмъ къ тебЁ прибэгaющымъ: и4бо нб7сE и3 земли2 творeцъ ўстр0и тS пречcтаz, всeльсz во ўтр0бэ твоeй, и3 вс‰ приглашaти тебЁ научи1въ: рaдуйсz, ст0лпе дёвства: рaдуйсz, двeрь сп7сeніz: рaдуйсz, начaльнице мhсленнагw наздaніz: рaдуйсz, подaтельнице б9eственныz бlгости. рaдуйсz, тh бо њбнови1ла є3си2 зач†тыz стyднw: рaдуйсz, тh бо наказaла є3си2 њкрaдєнныz ўм0мъ. рaдуйсz, тли1телz смhслwвъ ўпражнsющаz: рaдуйсz, сёzтелz чистоты2 р0ждшаz. рaдуйсz, черт0же безсёменнагw ўневёщеніz: рaдуйсz, вёрныхъ гDви сочетaвшаz. рaдуйсz, д0браz младопитaтельнице дёвамъ: рaдуйсz, невэстокраси1тельнице дyшъ с™hхъ. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ №i: Пёніе всsкое побэждaетсz, спрострeтисz тщaщеесz ко мн0жеству мн0гихъ щедр0тъ твои1хъ: равночи6сленныz бо пескA пBсни ѓще прин0симъ ти2 цRю2 с™hй, ничт0же совершaемъ дост0йно, ±же дaлъ є3си2 нaмъ тебЁ вопію1щымъ: Ґллилyіа.
Јкосъ №i: Свэтопріeмную свэщY, сyщымъ во тьмЁ ћвльшуюсz, зри1мъ с™yю дв7у: невещeственный бо вжигaющи џгнь, наставлsетъ къ рaзуму б9eственному вс‰, зарeю ќмъ просвэщaющаz, звaніемъ же почитaемаz, си1ми. рaдуйсz, лучE ќмнагw сlнца: рaдуйсz, свэти1ло незаходи1магw свёта. рaдуйсz, м0лніе дyшы просвэщaющаz: рaдуйсz, ћкw гр0мъ, враги2 ўстрашaющаz. рaдуйсz, ћкw многосвётлое возсіzвaеши просвэщeніе: рaдуйсz, ћкw многотекyщую и3сточaеши рэкY. рaдуйсz, купёли живописyющаz w4бразъ: рaдуйсz, грэх0вную teмлющаz сквeрну. рaдуйсz, бaне, њмывaющаz с0вэсть: рaдуйсz чaше, чeрплющаz рaдость. рaдуйсz, њбонsніе хrт0ва бlгоухaніz: рaдуйсz, животE тaйнагw весeліz. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ в7i: Бlгодaть дaти восхотёвъ долгHвъ дрeвнихъ, всёхъ долгHвъ рэши1тель человёкwмъ, пріи1де соб0ю ко tшeдшымъ тогw2 бlгодaти: и3 раздрaвъ рукописaніе, слhшитъ t всёхъ си1це: Ґллилyіа.
Јкосъ в7i: Пою1ще твоE ржcтво2, хвaлимъ тS вси2, ћкw њдушевлeнный хрaмъ бцdе: во твоeй бо всели1всz ўтр0бэ, содержaй вс‰ рук0ю гDь, њсвzти2, прослaви, научи2 вопи1ти тебЁ всёхъ: рaдуйсz, селeніе бGа и3 сл0ва: рaдуйсz, с™az с™hхъ б0льшаz. рaдуйсz, ковчeже позлащeнный д¦омъ: рaдуйсz, сокр0вище животA неистощи1мое. рaдуйсz, честнhй вёнче царeй бlгочести1выхъ: рaдуйсz, честнaz похвало2 їерeєвъ бlгоговёйныхъ. рaдуйсz, цeркве непоколеби1мый ст0лпе: рaдуйсz, цaрствіz неруши1маz стэно2. рaдуйсz, є4юже воздви1жутсz побBды: рaдуйсz, є4юже низпaдаютъ врази2. рaдуйсz, тёла моегw2 врачевaніе: рaдуйсz, души2 моеS сп7сeніе. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.
Кондaкъ Gi: Q всепётаz м™и, р0ждшаz всёхъ с™hхъ с™ёйшее сл0во, нhнэшнее пріeмши приношeніе, t всsкіz и3збaви напaсти всёхъ, и3 бyдущіz и3зми2 мyки, тебЁ вопію1щихъ: Ґллилyіа.
Сeй кондaкъ глаг0ли три1жды.
И# пaки чтeтсz №-й јкосъ: ЃгGлъ предстaтель: И# пaки кондaкъ: Взбрaнной воев0дэ:
Тaже чтyтсz сmнаxaрій: пeрвэе минeи: тaже настоsщій.
Стіхи2: Пёсньми неусhпными бlгодaрственнw,
Грaдъ во бранeхъ б0друю поeтъ предстaтельницу.
Въ сeй дeнь несэдaльную пёснь прaзднуемъ прес™hz вLчцы нaшеz бцdы, вины2 рaди сицевы2: и3раклjю самодержaвное грeческое начaльство прaвzщу, хоср0й же пeрсскій цaрь, ви1дэвъ грeчєскаz ски1птра смири1вшасz, t фHки царS мучи1телz, є3ди1наго t вельм0жъ свои1хъ сaрвара и4менемъ, съ тhсzщами мн0гими в0инствъ посылaетъ, вс‰ востHчныz страны6 покори1ти себЁ. предвари1 бо и3 прeжде, ћкw дeсzть тє1мъ хрістіaнъ погуби1въ хоср0й: ћкw жидовHмъ прекуплsющымъ и5хъ t негw2 и3 погублsющымъ. Начaльный же вельм0жа сaрваръ, вост0ки вс‰ поплэни1въ, пости1же и3 до самaгw златaгw грaда, и4же нhнэ скутaрь нарицaетсz. Цaрь бо и3раклjй и3мёніемъ џбщагw злaта њскудёвъ сщ7є1нныz сосyды церкHвныz на златни6цы претвори1въ, во tдаsніе б0льшее и3 совершeннэйшее. По є3vxjнскому же м0рю съ корабли2 въ перс‡дскіz страны6 пришeдъ, потреблsетъ |: и3 tню1дъ побэждaетсz, t негw2 хоср0й съ пр0чими в0инствы. помaлэ же и3 сір0й сhнъ хоср0евъ, t nтцA своегw2 tступи1въ начaльство себЁ пріeмлетъ, и3 nтцA хоср0z ўби1въ, царю2 и3раклjю содружи1сz. Хагaнъ же мЂсwнскій, и3 скЂfскій начaльникъ ўвёдэвъ њ царЁ, ћкw по м0рю п0нтскому tшeлъ є4сть разрэши1въ ми1ръ на грeки, полки2 тьмочи1слєнныz подви1гъ, t зaпадныхъ стрaнъ на кwнстантjнь грaдъ прих0дитъ, на бGа х{льныz глaсы возсылaz. Ѓбіе же кyпнw м0ре ќбw корабльми2, землs же пёшими и3 всaдники безчи1сленными и3сп0лнь бsше. Сeргій же патріaрхъ кwнстантjнz грaда, лю1ди мн0гw ўтэшaше, не tпaдати, ни разслаблsтисz: но всE ўповaніе t души2 на бGа возноси1ти, и3 на м™рь є3гw2 пречcтую бцdу: тaкоже и3 вHносъ патрjкій, и4же тогдA грaдъ прaвлzше, подHбнаz на tвращeніе рaтникwвъ ўстроsше. Подобaетъ бо и3 нaмъ съ п0мощію вhшнею, и3 на прили6чнаz дёйствовати. Патріaрхъ же б9eствєнныz їкw6ны бGомaтере, со всёмъ мн0жествомъ носS њбхождaше по стэнaмъ свhше, и3 tтyду ўтверждeніе и5мъ подавaz. Ћкw ќбw сaрваръ t вост0ка, хагaнъ же t зaпада и3дsста, сожещи2 nкрє1стнаz грaда: патріaрхъ же нерукотворeнную хrт0ву їкHну, и3 честн†z и3 животвор‰щаz древA, къ семy же и3 честнyю ри1зу бGомaтере носS, по стэнaмъ њбхождaше. Хагaнъ же скЂfzнинъ сyшею, стэнaмъ кwнстантjнz грaда напaдаетъ, со мн0жествомъ безчи1сленнымъ, крэпкоизрsднw nрyжіи ўтверждeни: и3 толи1ко мн0жество бsше, ћкw є3ди1ному грeчину съ десzтми2 скЂfzны ћвэ брaтисz. Но неwбори1маz поб0рница, њбрётшимисz мaлыми ѕэлw2 в0ины въ хрaмэ є3S, нарицaемэмъ пигjи, мн0жайшыz и4хъ погуби2. Tсю1ду же грeцы дерзновeніе пріeмше, и3 восплескaвше, t воев0ды неwбори1мыz б9іz м™ре, и5хъ при1снw до концA побэждaху. Воззрёвше же и3 на примирeніе, грaждане tражeни бhша. tвэщa бо и5мъ хагaнъ: не прельщaйтесz њ бз7э, въ нег0же вёруете, всsчески бо ќтрэ грaдъ вaшъ пріимY. Грaждане же слhшавше, рyки къ бGу простирaху. Согласи1вшесz ќбw, хагaнъ же и3 сaрваръ сyшею и3м0ремъ на грaдъ ўстремлsютсz, козньми2 плэни1ти желaюще: но толи1кw побэждeни бhша t грє1къ, ћкоже недов0льнымъ бhти живы6мъ мє1ртвыz жещи2. Мон0xmла же nрyжникwвъ и3сп0лнена, нёдромъ глаг0лемымъ р0гомъ, ко хрaму бGомaтере сyщему во влахeрнахъ, бyри внезaпу си1льнэ м0рю припaдши, и3 раздёльшусz є3мY въ сэчeніе, съ корабли2 всёми врагHвъ растлёшасz. И# бsше ви1дэти то2 преслaвное и3зрzднодёйствіе пречcтыz и3 бGомaтере, всёхъ при брeзэ м0рz сyщему во влахeрнахъ и3зврЁ. Лю1діе же, є3ли1кw ск0рw вратA tвeрзше, вкyпэ вс‰ и3зби1ша, и3 дёти и3 жєны2 на нS вмужестви1вшыzсz. Нач†льницы же и4хъ возврати1шасz плaчуще кyпнw и3 рыдaюще. БGолюби1віи ќбw лю1діе кwнстантjнz грaда, бGомaтери бlгодарeніе даю1ще, всен0щную пёснь, и3 несэдaльную є4й воспёша, ћкw њ џныхъ бдёвши, и3 преестeственною си1лою содёzвши на враги2 побёду. Tт0лэ ќбw на воспоминaніе толи1кагw и3 преестeственнагw чудесE цeрковь сицевhй прaздникъ пріsтъ, м™ри б9іи возлагaти въ настоsщее врeмz, є3гдA и3 повёда бGомaтерію бhсть. Несэдaльное же и3меновaсz, за є4же тогдA тaкw дёzти грaдскому же кли1росу, и3 лю1демъ всBмъ. По прехождeніи же три1десzти и3 шести2 лётъ, при цaрствэ кwнстантjна пwгонaта, ґгaрzне безчи1сленное в0инство водsще, пaки на кwнстантjнь грaдъ напад0ша, и3 сeдмь лётъ сeй борю1ще, є3гдA и3 въ кЂзіческихъ странaхъ презимовaху, мнHгіz сво‰ погуби1ша. Тaже tрeкшесz брaни, и3 съ в0инствомъ свои1мъ возвращaющеесz, и3 бhвше въ м0ри нарицaемэмъ сmлew, вси2 потопи1шасz, предстaтельствомъ всечи1стыz и3 бGомaтере. Но и3 въ трeтіе пaки, при львЁ їсavрэ, ґгaрzне пaче мн0жайшихъ тє1мъ числ0мъ, пeрвэе ќбw пeрсское разорsютъ цaрство, тaже є3гЂпетъ и3 лівЂю. Њбтeкше же и3 їндjю, є3fі0пію же и3 їспaнію, напослёдокъ же и3 на сaмый цaрскій грaдъ вою1ютъ, тhсzщію nсмію2 сHтъ кораблeй носи1ми: њкружи1вше ќбw є3го2, ћкw ѓбіе расхи1тити є3го2 ждaхъ. Грaдстіи же свzщeнніи лю1діе, честн0е дрeво честнaгw и3 животворsщагw кrтA, и3 чcтнyю їкHну бGомaтере nдиги1тріи њбносsще, стёну њкружaху, со слезaми бGа ўмилостивлsюще. Возмечтaсz ќбw, си1це ґгaрzнwмъ на двЁ ч†сти раздэли1тисz: и3 џвіи ќбw на б0лгары вою1ютъ, и3 тaмw пaдаютъ вsщше двою2 тмY: џвіи же њстaвльшесz на цaрь грaдъ пріити2, возбрани1вшесz же t вери1ги, бhвшіz t галaты до стёнъ царS грaда. Восплhвшымъ же нёгдэ до мёста нарицaемагw сwсfeнъ, тaмw вётру сёверну возвёzвшу, мн0ги корабли2 и4хъ сокруши1шасz, и3 погиб0ша: њстaвльшіисz же въ глaдъ ѕёльный впад0ша, ћкw и3 пл0темъ человёчєскимъ прикоснyтисz, и3 кaлъ мэси1ти и3 ћсти. Тaже бэжaвше, и3 во є3гeйскую пучи1ну дости1гше, кораблецы2 сво‰ вс‰, и3 самёхъ себE глубинЁ морск0й предaша: грaдъ бо си1ленъ съ небесE спaдъ, возврёніе м0рz сотвори1въ, см0лу кораблeй распусти2: и3 тaкw мн0жество безчи1сленное џное в0инскихъ кораблeй поги1бе, трeмъ т0кмw на возвэщeніе њстaвльшымсz. Си1хъ рaди ќбw всёхъ преестeственныхъ чудeсъ всечи1стыz и3 бGомaтере, настоsщій прaздникъ прaзднуемъ. Несэдaльный же речeсz, занE пр0стw стоsще тогдA вси2 лю1діе въ н0щь џную, сл0ва м™ри пёснь воспёша. и3 ћкw во всёхъ и3нhхъ сэдёти t nбhчаz и3мyще, въ настоsщихъ бGомaтере, пр0сти вси2 слyшаемъ. ТвоеS поб0рницы же и3 непобори1мыz м™ре мlтвами, хrтE б9е, t њблежaщихъ напaстей и3 нaсъ и3збaви, и3 поми1луй нaсъ ћкw є3ди1нъ чlвэколю1бецъ.
Пёснь з7.
Їрм0съ: Не послужи1ша твaри:
Воспэвaемъ тS вопію1ще: рaдуйсz, колесни1це сlнца ќмнагw, лозо2 и4стиннаz, гр0здъ зрёлый воздёлавшаz, віно2 и3сточaющій, дyшы веселsщее вёрою тS слaвzщихъ.
ВрачA всёхъ человBкъ р0ждшаz, рaдуйсz бGоневёсто, жeзле тaйный, цвётъ неувzдaемый процвётшій, рaдуйсz вLчце, є4юже рaдости наполнsемсz, и3 жи1знь наслёдствуемъ.
Вэтjйствующій не м0жетъ љзhкъ вLчце пэсносл0вити тS, пaче бо серафjмwвъ возвhсиласz є3си2, р0ждши цRS хrтA. є3г0же моли2 грaду семY и3збaвитисz t мн0гихъ и3скушeній.
Хвaлzтъ тS бlжaще концы2, и3 люб0вію зовyтъ тебЁ: рaдуйсz сви1тче, въ нeмже пeрстомъ написaсz џ§ее сл0во чcтаz. є3г0же моли2, въ кни6ги живHтныz, рабHмъ твои6мъ написaтисz бцdе.
М0лимъ раби2 твои2, и3 приклонsемъ колёно сeрдца нaшегw: приклони2 ќхо твоE чcтаz, и3 сп7си2 скорбьми2 погружaємыz при1снw, и3 соблюди2 t всsкагw врaжіz плэнeніz тв0й грaдъ бцdе.
И$ный.
Їрм0съ, глaсъ ѕ7: Росодaтельну:
Пресвётлое собрaніе б9eственныхъ твои1хъ м§нкwвъ многомлcтиве, во свётэ твоeмъ незаходи1мэмъ нhнэ жи1тельствуетъ. тёхъ мlтвами просвэщeніе, и3 грэхHвъ њчищeніе подaждь всBмъ хrтE.
К0ль крaсное врeмz, є4же нaмъ дaлъ є3си2 воздержaніz гDи: въ нeмже ўщeдри дyшы нaшz ћкw бlгъ, мlтвами с™hхъ страдaлєцъ, кр†сныz и3 чєстнhz возлюби1вшихъ стrти тво‰.
Прешeдшыz многоболёзненную бyрю житіS рабы6 тво‰, ўстреми2 въ пристaнище вLко жи1зни, вопи1ти со всёми и3збрaнными: Бlгословeнъ є3си2, гDи б9е nтє1цъ нaшихъ.
БGор0диченъ: Зак0на дaтелz приснодв7о р0ждшаz моли2, беззакHніz tsти вс‰, во врeмz нhнэ настоsщее, д0брэ произв0лившымъ њбучaтисz б9eственнагw постA тщaніемъ.
И$ный.
Їрм0съ, глaсъ є7: Бlгословeнъ є3си2:
Бlгословeнъ є3си2 б9е, показaвый дHбліz њ тебЁ стрaждущыz м§нки, препётый и3 препрослaвленный.
Бlгословeнъ є3си2 б9е, страстотeрпцы моли1твенники нaмъ къ тебЁ подавazй, препётый и3 препрослaвленный.
Сла1ва, трbченъ: Бlгословeнъ є3си2 б9е, є3ди1нъ ќбw є3стеств0мъ, ли1цы же треми2 познавaемый, препётый и3 препрослaвленный.
И# ны1нэ, бGор0диченъ: Бlгословeнъ є3си2 б9е, рождeйсz безсёменнw, и3 р0ждшую показaвый чист0тствующую, препётый и3 препрослaвленный.
Стjхъ: С™ы6мъ и5же сyть на земли2 є3гw2, ўдиви2 гDь вс‰ хотBніz сво‰ въ ни1хъ.
Бlгословeнъ є3си2 б9е, ѕвёри ўкроти1вый, и3 погаси1вый џгнь, въ слaву с™hхъ твои1хъ, препётый и3 препрослaвленный.
Стjхъ: Бlжeни, ±же и3збрaлъ, и3 пріsлъ є3си2 гDи.
Бlгословeнъ є3си2 б9е, t смeрти въ безконeчный жив0тъ преложи1вый, вёрою въ житіи2 послужи1вшыz тебЁ.
Їрм0съ: Бlгословeнъ є3си2 б9е, ви1дzй бє1здны, и3 на пrт0лэ слaвы сэдsй, препётый и3 преслaвный.
Пёснь }.
Їрм0съ: Џтроки бlгочести6выz:
Ложесны2 сл0во пріsла є3си2, вс‰ носsщаго носи1ла є3си2, млек0мъ питaла є3си2, мaніемъ питaющаго вселeнную всю2, чcтаz, є3мyже поeмъ: гDа п0йте дэлA, и3 превозноси1те во вс‰ вёки.
Мwmсeй ўразумЁ въ купинЁ вели1кое тaинство ржcтвA твоегw2: џтроцы же проwбрази1ша сіE ћвственнэе посредЁ nгнS стоsще, и3 не њпалsеми, нетлённаz с™az дв7о. тёмъ тS почитaемъ во вс‰ вёки.
Прeжде прeлестію њбнажи1вшіисz въ ри1зу нетлёніz њблек0хомсz ржcтв0мъ твои1мъ: и3 сэдsщіи во тьмЁ прегрэшeній, свётъ ви1дэхомъ, свёта жили1ще nтрокови1це. тёмъ тS поeмъ во вс‰ вёки.
Мeртвіи тоб0ю њживлsютсz, жи1знь бо v3постaсную родилA є3си2, нэмjи прeжде, благоглаг0ливи бывaютъ, прокажeнніи њчищaютсz, недyзи tгонsютсz, духHвъ воздyшныхъ мн0жєства побэждaютсz, дв7о человёкwвъ сп7сeніе.
Мjру р0ждшаz сп7сeніе, и4мже t земли2 на высотY взsти бhхомъ, рaдуйсz всебlгословeннаz, покр0ве и3 держaво, стэно2 и3 ўтверждeніе, пою1щымъ чcтаz: гDа п0йте дэлA, и3 превозноси1те во вс‰ вёки.
И$ный.
Їрм0съ: И#з8 плaмене преподHбнымъ р0су:
С™hхъ м§нкъ и3справлeніемъ, небeсніи ќмове преудиви1шасz: тёхъ мlтвами, млcти тво‰ вLко въ нaсъ богaтнw ўдиви2, щeдре.
Џгнь б9eственною рос0ю попрaвшіи, страдaльцы гDни досточyдніи, и3збaвите нaсъ nгнS мyчащагw, ко вLцэ тeплыми вaшими мlтвами.
Пребlгjй сл0ве, tшeдшыz t нaсъ правослaвнw, жи1зни спод0би ±же на небесёхъ, и3 с™hz свётлости, добропобёдныхъ м§нкъ мlтвами.
БGор0диченъ: Мlтвами щeдре, р0ждшіz тS, и3 с™hхъ м§нкъ, и3 ґпcлъ твои1хъ, просвэти2 нaшz дyшы, є4же слaвити тS, въ весeліи душeвнэмъ во вёки.
И$ный.
Їрм0съ: ТворцA твaри, є3гHже ўжасaютсz ѓгGли:
Ли1цы м§нкъ с™jи, помzни1те люб0вію воспэвaющыz вы2, и3 превозносsщыz хrтA во вёки.
Мечeмъ ўсэкaеми, рaдовахусz м§нцы, пою1ще хrтA, и3 превозносsще во вс‰ вёки.
Бlгослови1мъ nц7A, и3 сн7а, и3 с™aго д¦а, гDа.
Трbченъ: Страннолёпнw раздэлsетсz трbца, и3 пребывaетъ нераздёльна ћкw бGъ: ю4же превозн0симъ во вс‰ вёки.
И# ны1нэ, бGор0диченъ: Дв7а мLнца роди2, бGъ бо и3з8 неS вочеловёчисz: всS твaрь да поeтъ є3го2 во вёки.
Стjхъ: Ди1венъ бGъ во с™hхъ свои1хъ, бGъ їи7левъ.
Столпи2 мyжества kви1шасz, падeніемъ діaволимъ рaдующесz мyчєницы, пою1ще хrтA и3 превозносsще во вёки.
Стjхъ: Дyшы и4хъ во бlги1хъ водворsтсz.
Ў ґвраaма внёдритисz спод0би гDи рабы6 тво‰, вёрою престaвльшыzсz къ тебЁ, и3 надeждею.
Хвaлимъ, бlгослови1мъ, покланsемсz гDви, пою1ще и3 превозносsще во вс‰ вёки.
Їрм0съ: ТворцA твaри, є3гHже ўжасaютсz ѓгGли, п0йте лю1діе, и3 превозноси1те во вс‰ вёки.
Пёснь f7.
Їрм0съ: Всsкъ земнор0дный:
Да тебЁ вёрніи, рaдуйсz зовeмъ тоб0ю рaдости прич†стницы бhвше присносyщныz, и3збaви нaсъ напaстей, вaрварскагw плэнeніz, и3 всsкіz и3нhz рaны, за мн0жество nтрокови1це прегрэшeній, находsщіz человёкwмъ согрэшaющымъ.
Kви1ласz є3си2 просвэщeніе нaше и3 ўтверждeніе. тёмже вопіeмъ ти2: рaдуйсz ѕвэздо2 незаходи1маz, вводsщаz въ мjръ вели1кое сlнце. рaдуйсz, є3дeмъ tвeрзшаz заключeнный чcтаz. рaдуйсz сосyде, мЂро неистощи1мое на тS и3зліsнное пріeмшій.
Стaнемъ бlгоговёйнw въ домY бGа нaшегw, и3 возопіи1мъ: рaдуйсz, мjру вLчце. рaдуйсz мRjе, гпcжE всёхъ нaсъ. рaдуйсz, є3ди1на непор0чнаz въ женaхъ и3 д0браz. рaдуйсz, ст0лпе џгненный, вводsщій въ вhшнюю жи1знь человёчество.
Голуби1це ми1лостиваго р0ждшаz, рaдуйсz приснодв7о: препод0бныхъ всёхъ, рaдуйсz похвало2, страдaльцєвъ вэнчaніе. рaдуйсz всёхъ прaведныхъ б9eственное ўдобрeніе, и3 нaмъ вBрнымъ сп7сeніе.
Пощади2 б9е наслёдіе твоE, грэхи2 нaшz вс‰ презрёвъ нhнэ, на сіE и3мёz молsщую тS, на земли2 безсёменнw тебE р0ждшую, вели1кіz рaди млcти восхотёвшагw воwбрази1тисz хrтE въ человёчество.
И$ный.
Їрм0съ: БGа человёкwмъ невозм0жнw:
Ћкw свётъ, ћкw с0лнце возсіsвше, всю2 зeмлю лучaми бlгочeстіz м§нцы, и3 свэти1лами чудeсъ просвэти1ша, и3 многоб0жіz тьмY разгнaша: и4хже мlтвами б9е, поми1луй нaсъ.
В0инство мyченикwвъ непобэди1мое, всёхъ нaсъ ўкрэпи2 д0брэ подвизaтисz, и3 соверши1ти постA п0прище: ћкw да б9eственнагw житіS дёло соверши1вше, прич†стницы бyдемъ жи1зни, веселsщесz.
ТвоS да предвари1тъ бlгость гDи, t нaсъ стрaшнымъ престaвльшихсz повелёніемъ твои1мъ: да њкружи1тъ и5хъ твоS млcть, и3 да настaвитъ къ селeніємъ просвэщє1ннымъ свётомъ лицA твоегw2.
БGор0диченъ: Глaсомъ ѓгGловымъ совёта џ§а ѓгGла, неизречeннw бцdе родилA є3си2: глaсы ќбw рабHвъ твои1хъ пріими2, ±же во врeмz постA прин0симъ, и3 сі‰ принеси2 бGу ћкоже кади1ло.
И$ный.
Їрм0съ: И#сaіе ликyй:
Совершaюще торжество2 м§нческое, днeсь лю1діе воскли1кнемъ пёсньми, пою1ще хrтY подвигопол0жнику, и3 побBды на враги2 и5мъ подaвшему: є3г0же въ пёснехъ величaемъ.
Ноготьми2 растерзaеми, и3 ўсэцaеми мечeмъ на ќды, совокупи1стесz хrтY любeзнw, всехвaльніи м§нцы. тёмъ и3 нhнэ на небесёхъ веселsщесz, њ всёхъ моли1тесz.
Сла1ва, трbченъ: Е#ди1но существ0мъ воспэвaю тS безначaльнаz трbце, честнaz, живоначaльнаz, несэк0маz є3ди1нице, џ§е нерождeнный, и3 рождeнный сл0ве и3 сн7е, дш7е с™hй нaсъ сп7си2 пою1щихъ тS.
И# ны1нэ, бGор0диченъ: Пaче ўмA ржcтво2 твоE бGом™и, без8 мyжа бо зачaтіе въ тебЁ, и3 дёвственно рождeніе бhсть: и4бо бGъ є4сть роди1выйсz, є3г0же величaюще, тS дв7о ўбlжaемъ.
Стjхъ: С™ы6мъ, и5же сyть на земли2 є3гw2 всS хотBніz своS въ ни1хъ.
Д0блее в0инство цRS всёхъ и3 бGа, м§нкwвъ пёсньми вэнчaимъ лю1діе: тjи бо побэди1ша бэсHвскіz полки2 ћвэ, ±же воспэвaюще, вLку величaемъ.
Стjхъ: Бlжeни, ±же и3збрaлъ, и3 пріsлъ є3си2 гDи.
Е#гдA всE создaніе твоE возстaвиши суди1тисz хrтE, ±же пріsлъ є3си2, и3 нhнэ рабы6 тво‰ вBрныz поми1луй, прости2 ±же въ житіи2 прегрэшє1ніz и4хъ, и3 со с™hми твои1ми ўпок0й | во вёки.
Їрм0съ: И#сaіе ликyй, дв7а и3мЁ во чрeвэ, и3 роди2 сн7а є3мманyила, бGа же и3 человёка, вост0къ и4мz є3мY: є3г0же величaюще, дв7у ўбlжaемъ.
Е#xапостілaрій.
Под0бенъ: Жєны2 ўслhшите:
Е$же t вёка днeсь познавaетсz тaинство: б9іе бGъ сл0во, сн7ъ дв7ы мRjи за милосeрдіе бывaетъ. и3 рaдость бlговёщеніz гавріи1лъ провэщавaетъ, съ ни1мже возопіи1мъ вси2: рaдуйсz м™и гDнz.
На хвали1техъ: Всsкое дыхaніе: Постaвимъ стіхHвъ д7: и3 поeмъ стіхи6ры, глaсъ д7.
Под0бенъ: Ћкw д0блz:
Сокровeнное тaинство, и3 ѓгGлwмъ невёдомое, гавріи1лъ ўвэрsетъ ґрхaгGлъ, и3 къ тебЁ нhнэ пріи1детъ є3ди1нэй нетлённэй и3 д0брэй голуби1цэ, и3 р0да нaшегw воззвaнію, и3 возопіeтъ тебЁ прес™az, є4же рaдуйсz: ўгот0висz сл0вомъ, бGа сл0ва, твои1ми ложеснaми пріsти. Двaжды.
Свэтон0снаz палaта ўгот0васz тебЁ вLко, ўтр0ба чcтаz бGоoтрокови1цы: грzди2 къ сeй и3 сни1ди, ўщeдри создaніе твоE, зави1стнw брaнь пріи1мшее, и3 раб0тою ўдержaнное льсти1вагw, и3 добр0ту пeрвую погуби1вшее, и3 твоегw2 сп7си1тельнагw чaющее сошeствіz.
Гавріи1лъ ґрхaгGлъ, къ тебЁ всенепор0чнаz, kвлeннw пріи1­детъ, и3 возопіeтъ тебЁ: рaдуйсz клsтвы разрэшeніе, пaдшихъ востaніе. рaдуйсz, є3ди1на и3збрaннаz бGу бhвшаz. рaдуйсz, колесни1це сlнца слaвы: пріими2 безпл0тнаго, во ўтр0бэ твоeй всели1тисz хотsщаго.
Слaва, и3 нhнэ, самоглaсенъ, глaсъ д7:
Љзhка, є3гHже не вёдzше, ўслhша бцdа, глаг0лаше бо къ нeй ґрхaгGлъ бlговёщеніz глаг0лы: tню1дуже вёрнw пріи1мши цэловaніе, зачaтъ тS превёчнаго бGа. тёмже и3 мы2 рaдующесz вопіeмъ ти2: и3з8 неS воплоти1выйсz непрел0жнw б9е, ми1ръ мjрови дaруй, и3 душaмъ нaшымъ вeлію млcть.
Славосл0віе вели1кое и3 tпyстъ.
На літургjи:
И#з8wбрази1тєльнаz. И# њ канHна ґкafіста, пёснь G и3 ѕ7. Прокjменъ, глaсъ G: Пёснь бцdы: Вели1читъ душA моS гDа, и3 возрaдовасz дyхъ м0й њ бз7э сп7сэ моeмъ. Стjхъ: Ћкw призрЁ на смирeніе рабы2 своеS: сe бо t нhнэ ўблажaтъ мS вси2 р0ди.
Ґпcлъ днE ко є3врeємъ, зачaло тк7в. И# бцdы, t тогHже послaніz, зачaло ™к. Ґллилyіа, глaсъ }: Воскrни2 гDи въ пок0й тв0й: Стjхъ: Помzни2 гDи дв7да, и3 всю2 кр0тость є3гw2. Е#ђліе днE, t мaрка, зачaло lє. И# бцdы, t луки2, зачaло н7д. Причaстенъ: Чaшу сп7сeніz пріимY, и3 и4мz гDне призовY.
На трапeзэ kди1мъ двA варє1ніz съ є3лeемъ, и3 піeмъ віно2, бlгодарsще всес™yю вLчцу нaшу бGу њ бhвшемъ t неS чудеси2.

 

 

У Суботу 5-го тижня Великого посту

 

На ранній

 

 

Дзвонять о четвертій годині ночі, заради молебного чину акафіста. Після того, як зберемося в церкві, священик благословляє звичайний початок ранньої, як написано про початок ранньої в четвер Великого канону. Після Шестипсалмія: Бог Господь… глас 8.

Співаємо тропар тричі повільно.

Повеління таємно прийнявши розумно, в домі Йосифа несподівано з’явився безплотний, промовляючи до Неневісної: Той, хто прихилив сходженням небеса, весь незмінно вміщається в Тобі; Його ж бачачи в лоні Твоєму у вигляді раба, жахаюся взивати до Тебе: радуйся, Невісто Неневісная.

Далі читається кафизма 16 із Псалтиря: Сказав Господь Господу моєму… Після прочитання її, єктенія мала, і далі кондак на середині храму, повільно і зворушливо, глас 8:

Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від зла, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від усяких нас бід визволи, щоб до Тебе взивати: «Радуйся, Невісто Неневісная».

В цей час священик з дияконом кадять святі ікони у вівтарі і в храмі і братію як належить. На інших частинах акафіста — тільки настоятеля і клірос. Далі читається ікос 1:

Ангел покровитель з неба посланий був вітати Богородицю: радуйся. І, бачачи Твоє втілення, Господи, здивований стояв, безплотним голосом взиваючи до Богородиці: радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе прокляття зникне: радуйся, Адама грішного спасіння; радуйся, від сліз Єви визволення; радуйся, висото, для помислів людських неприступна; радуйся, глибино, для ангельських очей неоглядна; радуйся, Престоле Царський; радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить; радуйся, зоре, що сонце попереджає; радуйся, утробо Божого втілення; радуйся, бо Тобою відновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 2: Знаючи Себе чистою, Свята Діва каже Гавриїлові сміливо: дивне твоє слово незрозуміле для душі Моєї, бо як ти кажеш про Різдво від безсіменного зачаття, взиваючи: Алилуя!

Ікос 2: Розумом незбагненне зрозуміти намагаючись, спитала Пречиста слугу Божого: як можливо народитися Синові з утроби чистої, скажи Мені. Він же відповів Їй зі страхом, взиваючи: радуйся, незбагненної ради Божої таємнице, радуйся, віро для тих, хто потребує мовчання; радуйся, початку чудес Христових; радуйся, повелінь Його осново; радуйся, ліствице небесна, що нею зійшов Бог; радуйся, мосте, що провадить від землі до неба: радуйся, для ангелів прехвальне чудо; радуйся, для злих духів плачевна поразко; радуйся, бо Ти Світло породила невимовно; радуйся, бо як це сталося, Ти нікому не відкрила; радуйся, що розумом перевищуєш мудреців; радуйся, що розуміння вірним освітлюєш. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 3: Сила Вишнього осінила тоді зачаття Дівою нетлінною, і благоплідне лоно Її показала, як ниву родючу, всім, хто хоче жати спасіння, коли співатиме: Алилуя!

Ікос 3: Маючи утробу, що Бога прийняла, Діва поспішила до Єлисавети; немовля тієї враз, почувши привітання Її, – зраділо й заграло в утробі матері, немов піснями взивало до Богородиці: радуйся, паросте нев’янучої лози; радуйся, плоду нетлінного придбання; радуйся, бо Ти вирощуєш дійсного Чоловіколюбця; радуйся, бо Ти народжуєш Садівника нашого життя; радуйся, ниво, що вирощує многопліддя щедрот; радуйся, трапезо, що носить багатство очищення; радуйся, бо через Тебе рай насолоду вирощує; радуйся, бо Ти пристановище для душ готуєш; радуйся, приємне молитви кадило; радуйся, всього світу очищення; радуйся, благовоління Боже до смертних людей; радуйся, смертних до Бога дерзновення. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 4: Маючи в собі бурю сумнівних думок, цнотливий Йосиф засмутився, дивлячись на Тебе, яка мужа не знала, думав, що Тебе, Непорочна, зваблено. Але коли дізнався про зачаття від Духа Святого, взивав: Алилуя.

І знову кондак: Непереможній Воєводі… Читаємо Непорочні, потім кафизма 17, і єктенія. І знову співаємо кондак: Непереможній Воєводі… та інші ікоси й кондаки.

Ікос 4: Почули пастирі, як ангели співали про плотське Христове пришестя, і поспішили до Нього, як до Пастиря, але побачили Його, як агнця чистого, в утробі Марії випасеного, та, славлячи Її, взивали: радуйся, Мати Агнця й Пастиря; радуйся, дворе словесних овець; радуйся, захисте від невидимих ворогів: радуйся, відчинення райських дверей; радуйся, бо небесне радіє вкупі з земним; радуйся, бо земне радіє вкупі з небесним; радуйся, невмовкні уста апостолів: радуйся, страстотерпців нездоланна мужність; радуйся, тверда опоро віри; радуйся, радісне благодаті пізнання: радуйся, бо Тобою спустошене пекло; радуйся, бо через Тебе ми одягнулись у славу. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 5: Побачивши зірку, що йшла з волі Божої, волхви пішли слідом за нею, тримаючись її, як світильника, через неї розшукали могутнього Царя і, досягши Недосяжного, зраділи, співаючи Йому: Алилуя!

Ікос 5: Побачили сини халдейські на руках Діви Того, Хто руками Своїми створив людей, і, вважаючи Його за Владику, хоч і мав Він вигляд раба, поспішили дарами Йому послужити й виголосити Богородиці: радуйся, Мати зірки незаходимої; радуйся, зоре таємничого дня; радуйся, бо Ти піч омани вгасила: радуйся, бо Ти тайновидців Святої Тройці просвіщаєш; радуйся, бо Ти лютого мучителя скинула з начальства; радуйся, бо Ти Господа чоловіколюбця Христа показала; радуйся, бо Ти від служіння язичницького визволяєш: радуйся, бо Ти від злих вчинків відхиляєш; радуйся, бо Ти поклоніння вогню припинила; радуйся, бо Ти з полум’я пристрастей визволяєш; радуйся, наставнице цнотливості; радуйся, всьому роду радосте. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 6: Проповідниками Богоносними стали волхви, повернувшись до Вавилона, коли сповнили Твоє пророцтво й проповідували всім Тебе, Христа, залишивши Ірода як безумного, нездатного співати: Алилуя!

Ікос 6: Засяявши в Єгипті світлом істини, Ти розігнав темряву омани, бо ідоли його, не стерпівши Твоєї сили, Спасе, попадали, а ті, що визволилися від них, взивали до Богородиці: радуйся, оновлення людей; радуйся, падіння демонів; радуйся, бо Ти оману неправди знищила; радуйся, бо ідольську облесливість викрила; радуйся, море, що потопило фараона мисленого; радуйся, каменю, що напоїв спраглих життя; радуйся, стовпе вогненний, що направляєш тих, що перебувають у темряві; радуйся, покрове світу, ширший від хмари; радуйся, поживо, наступнице манни; радуйся, насолоди святої служнице; радуйся, земле обітована; радуйся, бо з Тебе тече мед і молоко. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 7: Коли Симеон хотів відійти від цього світу облесливого, Ти віддався йому, як немовля, але він пізнав Тебе, як Бога істинного. Через те й здивувався Твоїй невимовній премудрості, взиваючи: Алилуя!

І знову кондак: Непереможній Воєводі… Псалом 50. І канони: святого монастиря на 6, і Пресвятої Богородиці на 6; творіння преподобного Йосифа (якщо храм Богородиці, співаємо канон свята Богородиці з ірмосом на 12. Ірмоси по двічі, тропарі на 10).

 

 

Пісня над піснями
1:1 Соломонова Пісня над піснями.
1:2 Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!
1:3 На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
1:4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!
1:5 Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!
1:6 Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...
1:7 Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?
1:8 Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.
1:9 Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!
1:10 Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!
1:11 Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!
1:12 Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.
1:13 Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!
1:14 Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!
1:15 Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!
1:16 Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!
Пісн. 1
, глас 4

 

 

Ірмос: Відкрию уста мої, і наповняться духом, і слово промовлю до Цариці Матері і, світло радіючи, прославлю Її чудеса.

Христову книгу одухотворену, запечатану Духом, бачачи, великий архангел, виголошує Тобі, Чиста: радуйся, радости вмістилище, бо Тобою праматеринська клятва знімається.

Адамове визволення, радуйся, Діво Богоневісто, пекла умертвлення; радуйся, Всенепорочна, палато всіх Царя; радуйся, престоле вогненний Вседержителя.

Квітка нев’януча, радуйся, бо Ти Єдина виростила яблуко запашне; радуйся, бо Ти народила пахощі єдиного Царя; радуйся, Неневісна, світові спасіння.

Чистоти скарбнице, радуйся, бо Тобою від падіння нашого ми встали; радуйся, солодкозапашна лілеє, Владичице, вірних пахощі, кадило запашне, і миро дорогоцінне.

Катавасія: Відкрию уста мої…

 

 

Пісня над піснями
3:1 По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя... Шукала його, та його не знайшла...
3:2 Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, та його не знайшла...
3:3 Спіткали мене сторожі, що по місті проходять... Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?
3:4 Небагато пройшла я від них, та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!...
3:5 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
3:6 Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?
3:7 Ось ложе його, Соломонове, шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
3:8 Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.
3:9 Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:
3:10 стовпці їхні зробив він із срібла, а їхне опертя золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!...
3:11 Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!
Пісн. 3

 

 

Ірмос: Богородице, живоносне й достатнє джерело, співців Твоїх, що врочисто Тебе прославляють, духовно укріпи і в Божественній Твоїй славі вінців слави сподоби.

Колос виростила Божественний, як неорана нива; радуйся, одухотворена трапезо, що хліб життєносний вмістила; радуйся, невичерпне джерело води життєдайної, Владичице.

Юниця тільця непорочного народила вірним; радуйся, радуйся, Агнице, бо Ти народила Божого Агнця, Який взяв усього світу гріхи; радуйся, тепле очистилище.

Ранок найсвітліший, радуйся, бо Ти єдина носила Сонце Христа, оселю світла; радуйся, бо Ти темряву зруйнувала і затьмарених бісів звідтіля вигнала.

Радуйся, двері єдині, якими Слово пройшло єдине; кайдани і врата пекла, Владичице, Різдвом Твоїм знищила; радуйся, Божественний входе спасенних, Богоневісто.

Катавасія: Богородице, живоносне і достатнє джерело…

Єктенія мала. І після виголосу священика, кондак: Непереможній Воєводі…

І читаємо кондаки й ікоси далі.

Ікос 7: Нове творіння показав Творець, коли з’явився до нас, що Ним створені, народившись із безсіменної утроби й зберігши Її такою, якою вона й була, нетлінною, щоб ми бачили чудо і прославляли Її, взиваючи: радуйся, квітко нетлінности; радуйся, вінче стримання; радуйся, бо Ти засяяла як образ воскресіння; радуйся, бо Ти життя ангельське показала; радуйся, древо світло-плодовите, плоди якого споживають вірні; радуйся, древо ряснолисте, що багатьох покриває; радуйся, бо Ти носила в утробі Учителя заблудлих; радуйся, бо Ти породила Визволителя поневолених; радуйся, Судді Праведного ублагання; радуйся, безлічі гріхів прощення; радуйся, одежо сміливости для нагих: радуйся, любове, що всяке бажання перемагає. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 8: Дивне народження побачивши, відійдімо від цього світу, перенесімось розумом на небеса, бо задля цього величний Бог на землі з’явився як смиренна людина, бажаючи навернути до висоти тих, що співають Йому: Алилуя!

Ікос 8: Увесь був на землі і небес не покинув Бог, Слово неописанне, бо сходження Божественне не було зміною місця, коли народила Діва, Яка прийняла Бога, слухаючи таку похвалу: радуйся, оселе Бога Невмістимого; радуйся, двері дивної таємниці: радуйся, для невірних сумнівне диво; радуйся, для вірних несумнівна похвало; радуйся, коліснице Пресвята Сущого на херувимах; радуйся, світлице преславна Сущого на серафимах; радуйся, бо Ти супротивників привела до згоди; радуйся, бо Ти дівоцтво й різдво з’єднала: радуйся, бо Тобою знищено злочин; радуйся, бо Тобою відчинено рай; радуйся, ключу до Царства Христового: радуйся, надіє на блага вічні. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 9: Все єство ангельське здивувалося великому ділу Твого втілення, Господи, бо побачило неприступного Бога як приступну для всіх людину, що з нами перебуває й чує від усіх: Алилуя!

Ікос 9: Красномовців велемовних бачимо перед Тобою, Богородице, як риб безголосих, бо вони неспроможні висловити, як Ти, залишаючись Дівою, могла народити. А ми, дивуючись таємниці, з вірою взиваємо: радуйся, премудрости Божої вмістилище; радуйся, провидіння Його скарбнице; радуйся, бо Ти любомудрих виявляєш як немудрих; радуйся, бо Ти хитромовних показуєш німими; радуйся, бо люті дослідники розум втратили; радуйся, бо зав’яли байкотворці; радуйся, бо афінейські хитроплетіння Ти роздираєш; радуйся, бо Ти рибальські мережі наповнюєш; радуйся, бо Ти з глибини невідання виводиш; радуйся, бо Ти розум багатьох просвіщаєш; радуйся, кораблю для тих, хто хоче спастися; радуйся, пристановище для тих, що плавають по житейському морю. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 10: Бажаючи спасти світ, всього Прикраситель до нього Самообітуваним прийшов і був Пастирем як Бог, ради нас став людиною, щоб подобою подібне призвати і почути як Бог: Алилуя!

Знову кондак: Непереможній Воєводі…

Сідальний, глас 1.

Великий воїн безтілесних ангелів у граді Назареті з’явився, про Царя Твого сповіщає, Чиста, і віків Господа; радуйся, промовляє, благословенна Маріє, незбагненна і невимовна глибино, людей спасіння.

Слава: і нині, той самий.

І знову читання.

 

 

Пісня над піснями
4:1 Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка, немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської!
4:2 Твої зубки немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної...
4:3 Твої губки немов кармазинова нитка, твої устонька красні, мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!
4:4 Твоя шия немов та Давидова башта, на зброю збудована: тисяча щитів повішена в ній, усе щити лицарів!
4:5 Два перса твої мов ті двоє близнят молодих у газелі, що випасуються між лілеями...
4:6 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, піду я собі на ту миррину гору й на пагірок ладану...
4:7 Уся ти прекрасна, моя ти подруженько, і плями нема на тобі!
4:8 Зо мною з Лівану, моя наречена, зо мною з Лівану ти підеш! Споглянеш з вершини Амани, з вершини Сеніру й Гермону, з леговища левів, з леопардових гір.
4:9 Забрала ти серце мені, моя сестро, моя наречена, забрала ти серце мені самим очком своїм, разочком одненьким намиста свого!...
4:10 Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! Скільки ліпше кохання твоє за вино, а запашність олив твоїх за всі пахощі!...
4:11 Уста твої крапають мед щільниковий, моя наречена, мед і молоко під твоїм язичком, а пахощ одежі твоєї як ліванські ті пахощі!
4:12 Замкнений садок то сестриця моя, наречена моя замкнений садок, джерело запечатане...
4:13 Лоно твоє сад гранатових яблук з плодом досконалим, кипри із нардами,
4:14 нард і шафран, пахуча тростина й кориця з усіма деревами ладану, мирра й алое зо всіма найзапашнішими пахощами,
4:15 ти джерело садкове, криниця живої води, та тієї, що плине з Ливану!...
4:16 Прокинься, о вітре з півночі, і прилинь, вітре з полудня, повій на садок мій: нехай потечуть його пахощі! Хай коханий мій прийде до саду свого, і нехай споживе плід найкращий його!...
Пісн. 4

 

 

Ірмос: Ісус, як Бог істинний, що сидить у славі на престолі небесному, зійшов на хмарі легкій, на руках Пречистої, і спас тих, що взивають: слава, Христе, силі Твоїй.

Голосами пісень, до Тебе, Діво всехвальна, взиваємо: радуйся, горо, вкрита рослинами і намащена Духом; радуйся, світильнику і стамно, що носить манну і насолоджує почуття всіх вірних.

Очищення світу, радуйся, Пречиста Владичице; радуйся, ліствице, що від землі всіх піднімає благодаттю; радуйся, мосте, що воістину переводить від смерті до життя всіх, які оспівують Тебе.

Вища небес, радуйся, бо Ти землі Основу у Твоєму, Пречиста, лоні не тяжко носила; радуйся, червленице, бо Ти Багряницю Божественну у крові Твоїй омочила Цареві сил.

Радуйся, Владичице, бо Ти Законодавця істинного народила, Який беззаконня всіх задарма очищає; незбагненна глибино, невимовна висото, Неневісна, Тобою ми обожилися.

Тебе, що сплела світові нерукоплетений Вінець, оспівуємо: радуйся, до Тебе, Діво, взиваємо, охороно всіх і огорожо, і утвердження, і священне пристановище.

Катавасія: Ісус, як Бог істинний…

 

 

Пісня над піснями
5:1 Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані!
5:2 Я сплю, моє ж серце чуває... Ось голос мого коханого!... Стукає... Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!...
5:3 Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу?...
5:4 Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схвилювалось від нього!...
5:5 Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців...
5:6 Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!... Душі не ставало в мені, як він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвався до мене...
5:7 Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів!
5:8 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання!
5:9 Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас?
5:10 Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших...
5:11 Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон...
5:12 Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!
5:13 Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча!
5:14 Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!
5:15 Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри!
5:16 Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!
Пісн. 5

 

 

Ірмос: Здивувалось усе Божественній славі Твоїй, Ти бо, нетлінна Діво, носила в утробі Бога всіх і породила відвічного Сина, подаючи мир усім, що Тебе прославляють.

Путь життя народила Ти, радуйся, Пренепорочна, що від потопу гріховного світ спасла; радуйся, Богоневісто, слухання і проповідання страшне! Радуйся, місце перебування Владики творіння.

Сила й утвердження людей, радуйся, Пречиста, місце освячення слави, умертвлення пекла, чертог всесвітлий; радуйся, ангелів радосте; радуйся, поміч тим, хто з вірою молиться Тобі.

Вогневида коліснице Слова, радуйся, Владичице, одухотворений раю, що має посередині дерево життя – Господа: Його ж солодкість оживотворює тих, хто підпав тлінню, але з вірою причащається.

Укріплені силою Твоєю, з вірою взиваємо до Тебе: радуйся, граде всіх Царя; про який було сказане явно славне й достойне; радуйся, горо нерозсічена, радуйся, глибино невиміряна.

Простора оселе Слова, сосуде, радуйся, Пречиста, Ти Божественний бісер виростила; радуйся, предивне з Богом примирення всіх тих, хто завжди Тебе, Богородице, ублажає.

Катавасія: Здивувалось усе Божественній славі Твоїй…

Тут припиняється читання канону святого монастиря.

 

 

Пісня над піснями
6:1 Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.
6:2 Мій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.
6:3 Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!
6:4 Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!
6:5 Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!
6:6 Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!
6:7 Мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!
6:8 Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,
6:9 та єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:
6:10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?
6:11 Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?
6:12 І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр...
Пісн. 6

 

 

Ірмос: Божественне це і всечесне справляючи свято Богоматері, прийдіть, богомудрі, руками заплещемо, народженого від Неї Бога прославимо.

Чертог Слова неосквернений, основа обоження всіх, радуйся, Пречиста, пророків проповідь; радуйся, апостолів прикрасо.

З Тебе роса впала і полум’я багатобожжя погасила, тому взиваємо до Тебе: радуйся, руно одухотворене, його ж Гедеон, Діво, передбачив.

Ось до Тебе, Діво, взиваємо: радуйся; пристановищем будь нам, хто в бурі, і тишею тим, хто в безодні скорбот, і захистом від спокус усіх диявола.

Радости причино, облагодать наші помисли, щоб взивали ми до Тебе: радуйся, неопалима купино, хмаро всесвітла, що вірних безперестанно освітлює.

Далі чотирипіснець, преподобного Йосифа.

 

 

Пісня над піснями
6:1 Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.
6:2 Мій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.
6:3 Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!
6:4 Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!
6:5 Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!
6:6 Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!
6:7 Мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!
6:8 Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,
6:9 та єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:
6:10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?
6:11 Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?
6:12 І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр...
Пісн. 6
, глас 6

 

 

Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею пристрастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.

Мученики, що постраждали, як каміння коштовне по землі валялись, усяке будівництво ворога припинили і стали храмами живого Бога.

Вас, мученики, благаємо, бо ви добре звершили свою путь: укріпіть нас путь посту добре пройти і засяяти звершенням чеснот.

Рабів Твоїх, Владико, що на землі спочили і до Тебе, преблагого, перейшли, вчини спільниками Царства Твого, божественних Твоїх мучеників молитвами, Многомилостивий.

Богородичний: Єдина всехвальна, тим, хто оспівує Тебе вірно, подай прощення гріхів і частину Божественних дарувань; молися, Мати Діво, Всесвятому Слову.

Інший, глас 5.

Ірмос: З кита пророка…

Пам’ять святкуючи мучеників, Господу возносимо пісні, нині побожно радіючи.

Мечів і вогню не убоялися безстрашні у вірі страстотерпці і цим мучителів вразили.

Троїчний: Тебе, Тройцю в Особах оспівую; Єдиниці єством поклоняюся – Тобі, Отче, Сину, і, Душе Святий.

Богородичний: Ти єси ангелів і людей благохваління, бо народила, Діво, Христа, Спаса душ наших.

Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.

Смерть на життя перемінивши, радієте, живучи на небесах, преславні страстотерпці Христа Бога.

Стих: Душі їх у блаженстві перебуватимуть.

Смертю і життям володіючи, у вірі спочилих від життя цього, Христе, зі святими Твоїми упокой.

Ірмос: З кита пророка Ти визволив, мене ж із глибини гріхів виведи, Господи, і спаси мене.

Мала єктенія. І знову співаємо кондак: Непереможній Воєводі… і читаємо кондаки й ікоси, які залишилися.

Ікос 10: Ти є стіною дівам, Богородице Діво, і всім, хто до Тебе прибігає; бо Творець неба й землі обрав Тебе, Пречиста, оселившись в утробі Твоїй, і навчив всіх взивати до Тебе: радуйся, стовпе дівоцтва; радуйся, двері спасіння; радуйся, начало духовного відтворення; радуйся, подателько Божественної благодаті; радуйся, бо Ти відродила тих, що зачаті у соромі; радуйся, бо Ти навчила окрадених розумом; радуйся, бо Ти розтлителя розуму знищуєш; радуйся, бо Ти Сівача чистоти народила; радуйся, палато безсіменного уневіщення; радуйся, бо Ти вірних із Господом з’єднала: радуйся, добра вихователько дів; радуйся, бо Ти невістоприкрасителька душ святих. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 11: Перемагається всяке оспівування, що намагається доторкнутися до безлічі щедрот Твоїх, Господи, бо коли б ми принесли Тобі, Царю Святий, стільки пісень, як піску на березі моря, то нічого не зробили б відповідного тому, що Ти дав нам, хто співає Тобі: Алилуя!

Ікос 11: Світлоносну свічку, що з’явилася сущим у темряві, бачимо Святу Діву, бо, засвічуючи духовне світло, Вона приводить усіх до пізнання Бога, освітлюючи розум зорею, і вшановується такою хвалою: радуйся, променю Сонця духовного; радуйся, світило незгасаючого Світла; радуйся, блискавко, що освітлює душі; радуйся, громе, що страшить ворогів: радуйся, бо Ти найсвітлішою сяєш просвітою; радуйся, бо Ти повноводою розливаєшся рікою; радуйся, образе живоносної купелі; радуйся, бо Ти знищуєш гріховну нечистоту; радуйся, купеле, що обмиває совість: радуйся, чаше, що подає радість; радуйся, пахощі Христового благоухання; радуйся, життя, повне таємничої радости. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 12: Благозволивши подати людям благодать прощення гріхів, Той, хто всі гріхи прощає, прийшов Сам до людей, які відійшли від Його благодаті, й, розірвавши рукописання, чує від усіх: Алилуя!

Ікос 12: Прославляючи Твоє Різдво, хвалимо Тебе, Богородице, всі ми, як Божий живий храм, бо Господь, що все тримає рукою Своєю, оселившись в утробі Твоїй, освятив, прославив Тебе й навчив усіх взивати: радуйся, скиніє Бога Слова; радуйся, Свята більша за святих; радуйся, ковчеже, позолочений Духом; радуйся, скарбнице життя невичерпна; радуйся, дорогоцінний вінче володарів побожних; радуйся, чесна похвало ієреїв боголюбивих; радуйся, стовпе непохитний Церкви Христової; радуйся, держави нерушима стіно; радуйся, бо через Тебе досягаються перемоги; радуйся, бо через Тебе падають вороги; радуйся, тіла мого зцілення; радуйся, душі моєї спасіння. Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 13: О Всехвальна Мати, що породила всіх святих Найсвятіше Слово! Нинішнє прийми приношення, від усякої напасти визволи всіх, і від грядущої муки спаси тих, що співають: Алилуя!

Цей кондак читається тричі. І знову читається ікос І:

Ангел покровитель… і кондак: Непереможній Воєводі…

 

 

Пісня над піснями
7:1 Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий?
7:2 Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!
7:3 Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!
7:4 Два перса твої немов двоє сарняток близнят!
7:5 Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!
7:6 Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!
7:7 Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!
7:8 Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!
7:9 Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...
7:10 А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!
7:11 Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!
7:12 Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!
7:13 Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!
7:14 Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!
Пісн. 7

 

 

Ірмос: Не поклонилися тварі замість Творця побожні юнаки, але, вогненну погрозу сміливо зневаживши, радувалися, співаючи: преславний Господи, Боже отців, благословен єси.

Оспівуємо Тебе, взиваючи: радуйся, коліснице мисленого Сонця, лозо істинна, Яка Гроно дозріле виростила, що виточуює вино і веселить душі, які з вірою Тебе прославляють.

Лікаря всіх людей Ти породила: радуйся, Богоневісто, жезле таємний, що зацвів квіткою нев’янучою; радуйся, Владичице, бо Тобою радістю наповнюємось і життя успадковуємо.

Красномовний язик не може оспівати Тебе, Владичице, бо Ти вище за серафимів піднялася, народивши Царя Христа, Його ж благай, щоб місто це визволилося від багатьох спокус.

Прославляють Тебе, ублажаючи, всі краї і з любов’ю взивають до Тебе: радуйся, свитку, на якому перстом написалось Отче Слово; Чиста, Його ж благай, щоб Він записав у книзі життя рабів Твоїх, Богородице.

Благаємо Тебе ми, раби Твої, і схиляємо коліна серця нашого: прихили вухо Твоє, Чиста, і спаси тих, що завжди скорботами оповиті, і збережи від усякого полону ворожого град Твій, Богородице.

Інший, глас 6.

Ірмос: Росоносну піч…

Пресвітлий собор Божественних Твоїх мучеників, Многомилостивий, у світлі Твоєму невечірньому нині перебуває; їх молитвами подай усім просвічення і гріхів очищення, Христе.

Який прекрасний час, що дав нам стримання, Господи; в ньому змилосердься до нас як благий, молитвами святих страдників, які полюбили чесні страждання Твої.

Перейшли багатоболісну бурю життя раби Твої, Владико, направ їх до пристановища Твого, щоб і вони разом з усіма обраними взивали: благословенний Ти, Господи, Боже отців наших.

Богородичний: Законотворця народивши, благай, Приснодіво, очистити беззаконня всіх тих, хто в нинішній час старанно і з добрим наміром проводить божественний піст.

Інший, глас 5.

Ірмос: Благословенний Ти, Боже…

Благословенний Ти, Боже, що показав за Тебе мужньо постраждалих мучеників, оспіваний і прославлений.

Благословенний Ти, Боже, що дав нам страстотерпців – молитвеників до Тебе, оспіваний і прославлений.

Троїчний: Благословенний Ти, Боже, Єдиний єством, у Трьох Особах пізнаваний, оспіваний і прославлений.

Богородичний: Благословенний Ти, Боже, що народився безмужно, і Ту, що народила, показав чистою, оспіваний і прославлений.

Стих: Святим, що на землі Його, створив Господь усі бажання Свої в них.

Благословенний Ти, Боже, що звірів угамував і вогонь погасив, на славу святих Твоїх, оспіваний і прославлений.

Стих: Блаженні ті, кого Ти обрав, Господи, і прийняв.

Благословенний Ти, Боже, що від смерти до безконечного життя преставив тих, хто в житті вірою послужив Тобі.

Ірмос: Благословенний Ти, Боже, що бачиш безодні, і на престолі слави сидиш, оспіваний і прославлений.

 

 

Пісня над піснями
8:1 О, коли б ти мені був за брата, що перса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і ніхто мені не докоряв би!
8:2 Повела б я тебе й привела б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним, соком гранатових яблук своїх!
8:3 Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
8:4 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, нащо б сполохали, й нащо б збудили кохання, аж доки йому до вподоби!
8:5 Хто вона, що виходить із пустині, спираючися на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе, там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя породителька!
8:6 Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа!
8:7 Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім!...
8:8 Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її?
8:9 Якщо вона мур, забороло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері обкладемо кедровою дошкою їх...
8:10 Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить...
8:11 Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла.
8:12 Але мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні!
8:13 О ти, що сидиш у садках, друзі твої прислухаються до твого голосу: дай почути його і мені!
8:14 Утікай, мій коханий, і станься подібний до сарни собі, чи до молодого оленя у бальзамових горах!
Пісн. 8

 

 

Ірмос: Юнаків побожних у печі спасло Різдво Богородичне: тоді провіщене, а нині здійснене, воно весь світ спонукає співати; всі творіння, хваліть Господа і прославляйте повіки.

Ти прийняла в лоні Слово, Ти носила Того, Хто носить усе; молоком годувала Того, Хто повелінням Своїм годує всю вселенну, Чиста: Йому ж співаємо: Господа оспівуйте діла і прославляйте по всі віки.

Мойсей зрозумів у купині велике таїнство Різдва Твого; юнаки ж прообразували його ясніше, стоячи посеред вогню, будучи неопаленими: нетлінна Свята Діво, тому Тебе шануємо по всі віки.

Раніше ті, що через оману стали нагими, в ризу одягнулися Різдвом Твоїм; і ті, що сидять у темряві гріхів, побачили світло; Світла оселе Діво, тому Тебе оспівуємо по всі віки.

Мертві Тобою оживляються, бо Ти Життя іпостасне породила; раніше німі стають красномовними, прокажені очищаються, недуги відганяються, безліч духів піднебесних перемагаються Тобою, Діво, – людей спасіння.

Світові Ти народила спасіння, через яке ми були взяті від землі на небо; радуйся, благословенна, покрове і державо, стіно й утвердження тих, хто співає, Чиста: Господа оспівуйте діла і прославляйте по всі віки.

Інший ірмос: Із полум’я преподобним росу…

Святих мучеників подвигу небесні сили здивувалися; їх молитвами, милостями Твоїми, Владико, нас обдаруй, Милосердний.

Вогонь Божественною росою подолали страдники Господні досточудні; визволіть нас від мук вогню, вашими теплими молитвами до Богородиці.

Преблагий Слове, тих, хто відійшов від нас у православній вірі, сподоби життя на небесах у святій світлості, молитвами добропобідних мучеників.

Богородичний: Молитвами, Милостивий, Тієї, Яка народила Тебе, і святих мучеників і апостолів Твоїх, просвіти наші душі, щоб славити Тебе в радості душевній повіки.

Інший ірмос: Творця творіння, Якого жахаються ангели, оспівуте, люди, і прославляйте по всі віки.

Собори мучеників святих, пом’яніть тих, хто з любов’ю оспівує вас і прославляє Христа повіки.

Вас усікали мечем, а ви радувалися, мученики, оспівуючи Христа і прославляючи во всі віки.

Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа.

Троїчний: Дивно розділяється Тройця і перебуває нероздільною як Бог: Її ж прославляємо по всі віки.

Богородичний: Діва Немовля породила, Бог бо з Неї воплотився: усе творіння нехай оспівує Його повіки.

Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.

Стовпами мужности стали, радіючи падінню диявола, мученики, оспівуючи Христа і прославляючи повіки.

Стих: Душі їх у блаженстві перебуватимуть.

На лоні Авраама сподоби упокоїти, Господи, рабів Твоїх, які з вірою і надією преставилися до Тебе.

Хвалимо, благословляємо, поклоняємося Господеві.

Ірмос: Творця творіння, Його ж жахаються ангели, оспівуйте, люди, і прославляйте повіки.

 

 

Пісня 9

 

 

Ірмос: Всякий, на землі народжений, нехай звеселиться, Духом просвічений. Нехай зрадується безплотних ангелів собор, шануючи священне торжество Богоматері, і заспіває: радуйся, найславніша Богородице, Пречиста Приснодіво.

До Тебе, вірні, взиваємо: радуйся: Тобою стаємо причасниками радости вічної; визвати нас від напастей, від варварського полону і від усяких інших бід, що находять на людей через безліч гріхів, Пресвята Діво.

Ти стала просвіченням нашим і утвердженням, тому взиваємо до Тебе: радуйся, зірко, що не заходить і вводить у світ велике Сонце; радуйся, бо Ти відкриваєш зачинений Едем, Чиста; радуйся, сосуде, що вмістив невичерпне миро, на Тебе вилите.

Станьмо побожно в домі Бога нашого і взиваймо: радуйся, світу Владичице; радуйся, Маріє, Володарко всіх нас; радуйся, єдина непорочна між жонами і блага; радуйся, стовпе вогненний, що вводить до вишнього життя людство.

Голубице, Ти народила Милостивого, радуйся, Приснодіво; радуйся, похвало всіх преподобних, страдників увінчання; радуйся, всім праведним прикрасо, і нам, вірним, спасіння.

Пощади, Боже, насліддя Твоє, простивши нині всі наші гріхи, маючи Молитовницею за нас Ту, Яка безмужно породила Тебе, Христе, на землі, що заради великої милости Своєї воплотився.

Інший ірмос: Бога людям неможливо бачити…

Як світло, як сонце, засяяли, мученики, і всю землю промінням побожности, світлими чудесами просвітили, і багатобожжя темряву розігнали; їх молитвами, Боже, помилуй нас.

Воїнство мучеників непереможне всіх нас укріпить добре нести подвиг і пройти шлях посту, щоб, звершивши справу божественного житія, бути причасниками життя вічного, радіючи.

Нехай буде Твоя благість, Господи, на тих, хто від нас преставився Твоїм повелінням; нехай оточить їх Твоя милість, і нехай приведе їх у просвічені оселі, світлом лиця Твого.

Богородичний: Гласом ангельським породила Ти, Богородице, невимовно Ангела Ради Отчої; прийми глас рабів Твоїх, який ми підносимо в час посту, і принеси його Богу, як кадило.

Інший ірмос: Ісає, радій…

Звершуючи торжество мучеників нині, люди, викликнімо піснями, співаючи Христу подвигополбжнику, Який подав їм перемогу над ворогами: Його ж у піснях величаємо.

Нігтів вириванням і відсічення мечем членів тіла, ви, всехвальні мученики, любов’ю з’єдналися з Христом, тому нині на небесах радієте; за всіх моліться.

Троїчний: Єдине єство оспівую, Тебе, безначальна Тройце, чесна, живоначальна, нерозсічена Єдинице, Отець нероджений, і роджений Слово і Син, Душе Святий, спаси нас, що оспівуємо Тебе.

Богородичний: Незбагненне Різдво Твоє, Богомати, без мужа бо зачаття Твоє, і дівоче народження: Бог Сущий народився; Його ж прославляючи, Тебе, Діво, ублажаємо.

Стих: Святим, що на землі Його, створив Господь усі бажаня Свої в них.

Мужнє воїнство Царя всіх і Бога, мучеників, піснями увінчаймо, люди, бо вони перемогли явно бісівські полки; їх же оспівуючи, Владику величаймо.

Стих: Блаженні, кого обрав і прийняв Ти, Господи.

Коли все творіння Твоє воскресиш, Христе, щоб судити, тих, кого Ти нині прийняв, вірних Твоїх, помилуй, прости, в чому вони згрішили в житті, і зі святими Твоїми упокой їх повіки.

Ірмос: Ісає радій, Діва мала в утробі і родила Сина Еммануїла, Бога ж і Людину, Схід ім’я Йому, Його ж величаючи, Діву ублажаємо.

Екзапостиларій: Те, що від віку таїнство, пізнається нині: Бог – Боже Слово, Сином Діви Марії заради милосердя стає, і радість благовіщення Гавриїл провіщає; з ним же і ми взиваймо всі: радуйся, Мати Господня.

На Хваліте… Все, що дише…

Ставимо стихів 4; і співаємо стихири, глас 4.

Сокровенне таїнство, і ангелам невідоме, Гавриїл архангел відкриває і до Тебе, приходить нині, єдиної непорочної, доброї голубиці і з роду нашого обраної, і взиває до Тебе, Пресвята: радуйся, приготуйся словом Бога Слово прийняти у Твоєму лоні (двічі).

Світлоносна палата приготована Тобі, Владико, – лоно чистої Богоневісти: гряди до неї і зійди, ущедри творіння Твоє, що через заздрість напасть прийняло, впало в рабство оманщика і першу красу згубило, Твого спасительного зшестя чекаючи.

Гавриїл архангел до Тебе, Всенепорочної, прийшов явно і взивав до Тебе: радуйся, клятви зняття, постання впалих; радуйся, єдина обрана Богом; радуйся, коліснице Сонця слави: прийми Безплотного, Який хоче оселитися в лоні Твоєму.

Слава: і нині, самогласний, глас 4.

Слово, яке не відала, почула Богородиця, бо Їй сказав архангел слово благовіщення; прийнявши з вірою це привітання, зачала Ти Бога; Тому й ми, радіючи, взиваємо до Тебе: із Тебе істинно воплотився Бог, даруй мир світові і душам нашим велику милість.

Славослів’я велике і відпуст.

На Літургії
Зображальні. І з канону акафіста пісні 3 і 6.

Прокимен, глас 3. Пісня Богородиці: Величає душа Моя Господа, і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм.

Стих: Бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось бо віднині ублажатимуть Мене всі роди.

Апостол дня: Послання апостола Павла до Євреїв
9:24 Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,
9:25 і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,
9:26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.
9:27 І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,
9:28 так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.
Євр. 9:24-28
, зачало 322.

Євангеліє: Євангеліє від Марка
8:27 Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
8:28 Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.
8:29 І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!
8:30 І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!
8:31 І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.
Мк. 8:27-31
, зачало 35.

Богородиці. Апостол: Послання апостола Павла до Євреїв
9:1 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.
9:2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.
9:3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.
9:4 Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.
9:5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.
9:6 При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,
9:7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.
Євр. 9:1-7
, зачало 320.

Євангеліє: Євангеліє від Луки
10:38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.
10:39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.
10:40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.
10:41 Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
10:42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...
11:27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!
11:28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!
Лк. 10:38-42,11:27-28
, зачало 54.

Алилуя, глас 8: Воскресни, Господи, в спокій Твій… Ти і кивот святині Твоєї…

Стих: Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його.

Причасний: Чашу спасіння прийму й ім’я Господнє призву.

На трапезі їмо варене з оливою і п’ємо вино, славлячи Пресвяту Владичицю нашу Богородицю за чудеса, що були від Неї.

 

 

текст очікується