Пророк Даниїл і з ним святих трьох отроків: Ананія, Азарія і Мисаїла

Місяця грудня на 17-й день

За 600 років до Р. X. Єрусалим був завойований царем вавилонським; храм, споруджений Соломоном, було зруйновано, а безліч народу ізраїльського відведено в полон. Серед бранців були знатні юнаки Даниїл, Ананія, Азарія та Мисаїл. Цар Вавилона Навуходоносор розпорядився навчити їх халдейської премудрості, виховати в розкоші, при своєму дворі. Але вони, зберігаючи заповіді своєї віри, відмовлялися від надмірностей і вели суворий спосіб життя; харчувалися вони тільки овочами і водою. Господь дарував їм мудрість, а святому Даниїлу – дар прозорливості та тлумачення снів. Святий пророк Даниїл, свято зберігаючи віру в Єдиного Бога і сподіваючись на Його всесильну допомогу, мудрістю своєю перевершив усіх халдейських звіздарів і волхвів і був наближений до царя Навуходоносора. Одного разу Навуходоносор побачив дивний сон, що вразив його, але, прокинувшись, він забув бачене. Вавилонські мудреці виявилися безсилими дізнатися, що наснилося царю. Тоді святий пророк Даниїл прославив перед усіма силу істинного Бога, який відкрив йому не тільки зміст сну, але і його пророче значення. Після цього Даниїл був зведений царем у сан начальника Вавилона. Незабаром цар Навуходоносор наказав спорудити своє зображення – величезну статую, якій належало віддавати божеські почесті. За відмову зробити це троє отроків – Ананія, Азарія і Мисаїл – були вкинуті в палаючу піч. Полум’я піднімалося над піччю на 49 ліктів, обпалюючи халдеїв, які стояли поруч, а святі отроки ходили посеред полум’я, молячи Господа і оспівуючи Його (Дан. 3:26-90). Ангел Господній, з’явившись, охолодив полум’я, і отроки залишилися неушкодженими. Цар, побачивши це, наказав їм вийти і звернувся до Бога істинного. За царя Валтасара святий Даниїл витлумачив таємничий напис (“Мене, Такел, Фарес”), що з’явився на стіні палацу під час бенкету, який віщував падіння Вавилонського царства. За перського царя Дарія святий Даниїл за наклепами своїх ворогів був кинутий у рів із голодними левами, але вони не зачепили його, і він залишився неушкодженим. Цар Дарій зрадів за Даниїла і повелів у всьому своєму царстві поклонятися Богові Даниїловому, “бо Він є Бог Живий і Присносущий, і царство Його непорушне, і володарювання Його нескінченне”. Святий пророк Даниїл глибоко сумував за своїм народом, який зазнає справедливої кари за безліч гріхів і беззаконь, за злочин заповідей Божих – тяжкий полон вавилонський і розорення Єрусалима: “Нахили, Боже мій, вухо Твоє, і почуй, відкрий очі Твої, і подивися на спустошення наші та на місто, на якому названо Ім’я Твоє, бо ми молимось перед Тобою, не сподіваючись на нашу справедливість, а сподіваючись на Твоє велике милосердя” (Дан. 9:18). Святому пророку, який праведним життям і молитвою спокутував беззаконня свого народу, було відкрито долю народу Ізраїлю і долі всього світу.

Під час тлумачення сну царя Навуходоносора пророк Даниїл сповістив про царства, що змінювали одне одного, і велич останнього Царства – Царства Господа нашого Ісуса Христа (Дан. 2:44). Пророче видіння про сімдесят седмин (Дан. 9:24-27) повідало світові знамення Першого і Другого пришесть Господа Ісуса Христа і пов’язаних з ними подій (Дан. 12:1-12). Святий Даниїл клопотав за свій народ перед наступником Дарія – царем Кіром, який вельми його цінував, і оголосив бранцям свободу. Сам же Даниїл і друзі його Ананія, Азарія та Мисаїл дожили до глибокої старості і померли в полоні. Згідно ж зі свідченням святителя Кирила Олександрійського, святі Ананія, Азарія і Мисаїл були обезголовлені за велінням перського царя Камбіза.

Тропарі, кондаки, молитви та величання