Святитель Афанасій, архієпископ Александрійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 18-й день/ місяця травня на 2-й день.

Святитель Афанасій, великий отець Церкви і стовп Православ’я, народився близько 297 року в Александрії в благочестивій християнській родині. Здобувши гарну світську освіту, ще глибших знань він набув, старанно вивчаючи Святе Письмо. З юнацьких років майбутній святитель став відомим Александрійському Патріарху, святому Олександру, який згодом висвятив Афанасія на диякона. У цьому сані святий Афанасій супроводжував Патріарха Олександра 325 року на I Вселенський Собор у Нікеї. На Соборі святий Афанасій виступав зі спростуванням аріанської єресі. Цю промову схвалили православні отці Собору, а аріани – явні й приховані – зненавиділи Афанасія і протягом усього його життя піддавали гонінням.

Після смерті Патріарха Олександра святого Афанасія одностайно обрали його наступником на Олександрійську кафедру. Він довго відмовлявся, вважаючи себе негідним, але за наполяганням усього православного населення все ж погодився і у віці 28 років був хіротонізований на єпископа і поставлений на чолі Александрійської Церкви. Святитель Афанасій керував Церквою 47 років. За цей час він зазнав багато гонінь і скорбот від своїх супротивників. Кілька разів його виганяли з Александрії, і він переховувався від аріан у пустельних місцях, оскільки вони багаторазово намагалися вбити його. Святитель Афанасій провів у вигнанні понад 20 років, то повертаючись до своєї пастви, то знову піддаючись засланню. Був момент, коли він залишався єдиним православним єпископом, все ж інші ієрархи ухилилися в єресь. На лжесоборах єпископів-аріан його проголосили позбавленим архієрейського сану.

Незважаючи на багаторічні гоніння, святитель продовжував твердо відстоювати чистоту православної віри. Він невпинно писав послання і трактати проти аріанського лжевчення. Коли ж Юліан Відступник (361-363) став гнати християн, то його гнів насамперед обрушився на святителя Афанасія, якого вважали великим стовпом Православ’я. Юліан хотів убити святителя, щоб завдати нищівного удару християнству, але незабаром сам безславно загинув. Після смерті Юліана святитель Афанасій мирно перебував на Александрійській кафедрі сім років і помер 373 року.

До нашого часу дійшли численні творіння Александрійського архіпастиря: чотири “Слова”, спрямовані проти єресі аріан, а також лист до Епіктета, єпископа Коринфської Церкви, про Божественну й людську природу в Іісусі Христі, 4 листи до єпископа Серапіона Тмуїтського про Божественність Святого Духа і рівність Його з Отцем і Сином – проти єресі Македонія. Збереглися також й інші твори апологетичного характеру на захист Православ’я, зокрема лист до імператора Констанція. Відомі коментарі святителя Афанасія до Святого Письма, книги повчального характеру і докладний життєпис преподобного Антонія Великого.

Тропарі, кондаки, молитви та величання