Мученик Севастіян, дружина його та інші p18d06mvrj14ensslc7ss05145m3
Житія святих,  Грудень

Мученик Севастіян, дружина його та інші

Місяця грудня на 18-й день

Святий мученик Севастіан народився в місті Нарбоні (Галлія), а освіту здобув у Медіолані. При імператорах-співправителях Діоклітіані та Максиміані (284-305) він обіймав посаду начальника палацової варти. Святий Севастіан користувався авторитетом і любов’ю у воїнів і придворних, бо був людиною хороброю, сповненою премудрості, правдивою у словах, справедливою у суді, завбачливою у порадах, вірною на службі й у всіх дорученнях. Будучи сам таємним християнином, святий багато допомагав братам по вірі. Заточені в темницю брати-християни Маркеллін і Марк, які спочатку твердо сповідували істинну віру, під впливом слізних умовлянь своїх батьків-язичників (батька Транквілліна і матері Маркії), дружин і дітей похитнулися у своєму намірі постраждати за Христа. Святий Севастіан прийшов до царського скарбникохранителя, в домі якого утримували в ув’язненні Маркелліна і Марка, і виголосив натхненну проповідь.

“Доблесні воїни Христові! Не кидайте прапора ваших перемог заради жіночих сліз і не давайте ослаблення поваленому під ваші ноги ворогові, щоб він, отримавши знову силу, не розпочав із вами боротьбу. Піднесіть же над земними пристрастями славну хоругву вашого подвигу. Якби ті, кого ви бачите, що плачуть, знали, що є інше життя – безсмертне і безболісне, в якому панує безперервна радість, то неодмінно побажали б увійти в нього з вами і, нехтуючи тимчасовим життям, намагалися б отримати вічне. Хто не хоче бути служителем вічного життя, той і це тимчасове життя занапастить марно”.

Святий Севастіан переконав братів іти на мученицький подвиг. Промова його вразила всіх присутніх. Вони побачили, що обличчя святого сяє, як у Ангела, сім Ангелів, що з’явилися, зодягли його у світлий одяг, а Прекрасний Юнак благословив проповідника і сказав: “Ти завжди будеш зі Мною”. Дружина царського казнохранителя Нікострата, Зоя, яка 6 років тому втратила дар мови, припала до ніг святого Севастіана і знаками просила зцілити її. Святий осінив жінку хресним знаменням, – вона негайно ж заговорила і прославила Господа Ісуса Христа і сказала, що бачила Ангела з розгорнутою книгою, з якої святий Севастіан читав свою проповідь. Тоді всі присутні увірували в Спасителя світу. Нікострат зняв кайдани з Маркелліна і Марка і запропонував їм сховатися, але брати відмовилися.

Марк сказав: “Нехай мучать наші тіла будь-якими муками; вони можуть вбити тіло, але душу, що воїнствує за віру, перемогти не в силах”. Нікострат і його дружина просили Хрещення. Святий Севастіан порадив Нікострату влаштувати так, щоб Хрещення відбулося над якомога більшою кількістю людей. Тоді Нікострат попросив начальника в’язниць Риму, Клавдія, надіслати до нього в дім усіх ув’язнених. Розмовляючи з в’язнями, Севастіан переконався, що всі вони гідні Хрещення, і покликав пресвітера Полікарпа, який приготував їх до таїнства оголошувальним словом, наказав їм постити, призначивши звершення таїнства на вечір.

У цей час Клавдій сповістив Нікострата, що його викликає римський єпарх Агрестій Хроматій для пояснення, з якої причини в його будинку зібрані в’язні. Нікострат розповів Клавдію про зцілення своєї дружини, і той привів до святого Севастіана своїх хворих синів, Симфоріана і Фелікса. Увечері священик Полікарп хрестив Транквілліна, його рідних і друзів, Нікострата і його сім’ю, Клавдія і його синів, а також 16 засуджених в’язнів. Загалом новохрещених було 64 людини.

Поставши перед єпархом Хроматиєм, Нікострат розповів йому, як святий Севастіан навернув їх до християнської віри та багатьох зцілив від хвороб. Слова Нікострата переконали єпарха. Він закликав до себе святого Севастіана і пресвітера Полікарпа, просвітився від них і увірував у Христа. Разом із Хроматієм прийняли Святе Хрещення його син Тивуртій і всі домочадці. Кількість новопросвітлених зросла до 1400 осіб. За порадою християн Хроматий залишив посаду єпарха. У цей час єпископом Риму був святий Гаїй (згодом папа римський, з 283 по 296 рік; пам’ять його 11 серпня). Святитель благословив Хроматия, щоб він поїхав у свої маєтки на півдні Італії разом із пресвітером Полікарпом. Християни, які були не в силах іти на мучеництво, поїхали з ними. Священик Полікарп був посланий для утвердження новонавернених у вірі та здійснення Таїнств. Син Хроматія, Тивуртій, бажав прийняти мучеництво і залишився в Римі при святому Севастіані. Залишилися також посвячений святителем Гаїєм у сан пресвітера Транквіллін, Маркеллін і Марк, посвячені в диякони, Нікострат, дружина його Зоя і брат Касторій, Клавдій, син його Симфоріан і брат Вікторін. Вони збиралися в палаці імператора у таємного християнина, сановника Кастула, але незабаром для них настав час постраждати за віру.

Першою язичники схопили святу Зою, яка молилася біля гробниці апостола Петра. На суді вона мужньо сповідувала віру в Христа і спочила, повішена за волосся над гниючими покидьками; тіло її кинули в річку Тибр. З’явившись у видінні святому Севастіану, вона повідомила про свою смерть. Після неї постраждав пресвітер Транквіллін: його язичники побили камінням біля гробниці святого апостола Петра, а тіло його також кинули в Тибр. Святих Нікострата, Касторія, Клавдія, Вікторіна і Симфоріана схопили на березі річки, коли вони відшукували тіла мучеників. Їх привели до єпарха, і святі відмовилися виконати його веління – принести жертву ідолам. Тоді святим мученикам прив’язали каміння на шиї і втопили в морі. Святого Тивуртія зрадив лжехристиянин Торкват. Не домігшись зречення від Христа, суддя велів поставити юного Тивуртія на розпечене вугілля, але Господь зберіг його: Тивуртій ходив по вугіллю, яке горіло, не відчуваючи жару. Мучителі обезголовили святого Тивуртія. Невідомий християнин поховав святого.

Торкват видав також святих дияконів Маркелліна і Марка та сановника Кастула. Після катувань Кастула кинули в рів і живого засипали землею, а Маркелліну і Марку прибило ноги до пня. Вони простояли всю ніч у молитві, а вранці їх пронизали списами.

Останнім був узятий на муки святий Севастіан. Його допитував особисто імператор Діоклітіан і, переконавшись у непохитності святого мученика, наказав відвести його за місто, прив’язати до дерева і пронизати стрілами. Дружина сановника Кастула, Ірина, прийшла вночі, щоб поховати святого Севастіана, але знайшла його живим і принесла у свій дім. Святий Севастіан незабаром вилікувався від ран. Християни вмовляли його піти з Риму, але він відмовився. Підійшовши до язичницького храму, святий побачив імператорів, які прямували туди, і публічно викрив їх у нечесті. Діоклітіан наказав відвести святого мученика на іподром і стратити. Святого Севастіана вбили, а тіло його кинули в сміттєвий рів. Святий мученик у сонному видінні з’явився християнці Лукіні і повелів їй взяти тіло і поховати в катакомбах. Благочестива християнка з честю поховала тіло святого.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь мученикам Севастиану Медиоланскому и дружине его, глас 4

Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак мученикам Севастиану Медиоланскому и дружине его, глас 2

Свети́льницы све́тлии я́вльшеся,/ Боже́ственнии му́ченицы,/ тварь всю све́тлостию чуде́с озаря́ете,/ неду́ги разреша́юще,/ и глубо́кую тьму всегда́ отгоня́юще,// Христу́ Бо́гу моля́щеся непреста́нно о всех нас.

Тропaрь, глaсъ д7:

Мч7ницы твои2, гDи, во страдaніихъ свои1хъ вэнцы2 пріsша нетлBнныz t тебє2 бGа нaшегw: и3мyще бо крёпость твою2, мучи1телей низложи1ша, сокруши1ша и3 дeмwнwвъ немwщнhz дeрзwсти: тёхъ мл7твами сп7си2 дyшы нaшz.

Ще в розробці

Знайшли помилку