Преподобний Саваа Освячений
Місяця грудня на 5-й день
Преподобний Сава Освячений народився в V столітті в Каппадокії, у благочестивій християнській родині Іоанна і Софії. Його батько був воєначальником. Виїхавши у справах служби в Олександрію, він узяв із собою дружину, а п’ятирічного сина залишив під опікою дядька. Коли хлопчикові йшов восьмий рік, він вступив до монастиря святої Флавіани, що був поблизу. Обдарована дитина скоро навчилася читати і добре вивчила Святе Письмо. Даремно батьки вмовляли святого Саву повернутися у світ і одружитися.
У 17 років він прийняв чернечий постриг і так досяг успіху в пості й молитвах, що був удостоєний дару чудотворення. Провівши десять років в обителі Флавіани, преподобний вирушив до Єрусалима, а звідти в обитель преподобного Євфимія Великого. Але преподобний Євфимій (пам’ять 20 січня) направив святого Саву до авви Феоктиста, настоятеля прилеглого монастиря із суворим гуртожитковим статутом. У тій обителі пробув преподобний Сава послушником до 30-річного віку.
Після смерті старця Феоктиста його наступник благословив преподобного Саву зачинитися в печері: лише в суботу святий залишав затвор і приходив до обителі, брав участь у богослужінні та приймав їжу. Через деякий час преподобному дозволили зовсім не залишати затвора, і святий Сава подвизався в печері протягом 5 років.
Преподобний Євфимій уважно стежив за життям юного ченця і, бачачи, як він духовно зріс, став брати його з собою в пустелю Рув (біля Мертвого моря). Вони виходили 14 січня і перебували в ній до Неділі ваїй. Преподобний Євфимій називав святого Саву отроком-старцем і дбайливо виховував його у вищих чернечих чеснотах.
Коли преподобний Євфимій відійшов до Господа († 473), святий Сава пішов із Лаври й оселився в печері поблизу обителі преподобного Герасима Йорданського († 475; пам’ять 4 березня). За кілька років до преподобного Сави почали збиратися учні – всі, хто хотів чернечого життя. Так виникла Велика Лавра. За вказівкою згори (через вогненний стовп) ченці влаштували в печері церкву.
Преподобний Сава заснував ще кілька обителей. Багато чудес було явлено за молитвами преподобного Сави: посеред Лаври забило джерело, під час посухи пролився рясний дощ, відбувалися зцілення хворих і біснуватих. Преподобний Сава написав перший статут церковних служб, так званий “Єрусалимський”, прийнятий усіма Палестинськими монастирями. Святий мирно упокоївся до Бога 532 року.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Савве Освященному, глас 8
Слез твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нней, сия́я чудесы́, Са́вво о́тче наш,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак преподобному Савве Освященному, глас 8
Я́ко от младе́нства Бо́гу же́ртва непоро́чная/ прине́слся еси́ доброде́телию, Са́вво блаже́нне,/ садоде́латель быв благоче́стия./ Те́мже был еси́ преподо́бных удобре́ние,/ граждани́н же пусты́нный достохва́лен./ Те́мже зове́м ти:// ра́дуйся, Са́вво пребога́те.
Молитва преподобному Савве Освященному
О, преди́вный и всехва́льный уго́дниче Бо́жий, преподо́бне о́тче Са́вво! Днесь (во святе́м хра́ме твое́м) благогове́йно предстоя́ще пред свято́ю ико́ною твое́ю и ра́достно соверша́юще пресве́тлую па́мять твою́, ублажа́ем тя засту́пника на́шего. Почита́юще же твое́ ве́лие дерзнове́ние пред Го́сподом, смире́нно мо́лим тя, преблаже́нне приими́ ми́лостивно от нас хвале́бное пе́ние сие́, от любве́ и усе́рдия тебе́ приноси́мое. И, я́ко име́яй ве́лие дерзнове́ние ко Го́споду, потщи́ся Богоприя́тным твои́м хода́тайством испроси́ти у Царя́ ца́рствующих и Го́спода госпо́дствующих, я́ко да проба́вит вели́кия и бога́тыя ми́лости Своя́ на нас гре́шных, да пода́ст нам дух пра́выя ве́ры, дух ве́дения и любве́, дух ми́ра и ра́дости о Ду́се Свя́те, да изба́вит от бед и напа́стей, да низпослет вся поле́зная ко спасе́нию душ на́ших. Всем же правосла́вным да низпослет мир, тишину́, безмяте́жие, усе́рдие ко исполне́нию за́поведей Его́, изоби́лие плодо́в земны́х; да изба́вит всю Росси́йскую страну́ от гла́да, тру́са, пото́па, огня́, меча́, наше́ствия иноплеме́нных и междоусо́бныя бра́ни, смертоно́сныя я́звы и от вся́каго зла. Ей, уго́дниче Бо́жий! Не пре́зри моле́ний на́ших, но услы́ши нас моля́щихся тебе́, и под кро́вом заступле́ния твоего́ сохрани́ нас (и оби́тель сию́) ненаве́тны от враго́в ви́димых и неви́димых, да сподо́бимся сконча́ти житие́ на́ше в покая́нии и восприи́мем ве́чная блага́я во ца́рствии Христа́ Бо́га на́шего, иде́же восхва́лим с тобо́ю и все́ми святы́ми достопокланя́емое и́мя Пресвяты́я Тро́ицы, Отца́, и Сы́на, и Свята́го Ду́ха, во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ и7:
Слeзъ твои1хъ течeньми пустhни безпл0дное воздёлалъ є3си2, и3 и5же и3з8 глубины2 воздыхaньми, во сто2 трудHвъ ўплодоноси1лъ є3си2, и3 бhлъ є3си2 свэти1льникъ вселeннэй, сіsz чудєсы2, сaвво, џтче нaшъ: моли2 хrтA бGа сп7сти1сz
душaмъ нaшымъ.
Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Взбрaнной:
Ћкw t младeнства бGу жeртва непор0чнаz принeслсz є3си2 добродётелію, сaвво бlжeнне садодёлатель бhвъ бл7гочeстіz: тёмже бhлъ є3си2 прпdбныхъ ўдобрeніе, граждани1нъ же пустhнный достохвaленъ. тёмже зовeмъ ти2: рaдуйсz, сaвво пребогaте.
Ще в розробці
