Житія святих,  Лютий

Знайдення мощей мучеників, що в Євгенії постраждали

Місяця лютого на 22-й день

У часи нечестивих царів римських багато гонінь на християн було, і без числа Імені Ісуса Христа сповідників і мучеників різними смертями убивали. Тіла їхні святі без поховання на поїдання звірам і птахам кидали, таємно вірні їх викрадали та в таємних місцях, у домах або вертоградах, ховали чесно. Таким чином і в Євгенійських поселеннях поховано було багато мощей святих мучеників, що за Христа постраждали. І невідомо про них було багато років. Коли ж еллінське нечестя минулося і кати з шумом загинули, християнські царі прийняли скіпетри та просвітилися світлом вселенської святої віри, і Церква Христова була в тиші глибокій, тоді й святі євгеніївських мучеників мощі з недр землі, наче світильники з-під споду, божественною з’явою чудесно себе показали. На тому, де поховані були, місці почали подаватися різні зцілення хворим, бо так Бог захотів, щоб явлені й прославлені були раби Його. Прийшов же туди святитель із причтом церковним і, розкопавши те місце, знайшов багато мощей святих мучеників, їхні ж імена Сам Господь лише знає, Який написав їх у Книзі Життя на Небесах. Були ж ті мощі святі цілі й нетлінні, бо сповнилося на них Писання: “Береже Господь всі кості їхні, і ні одна з них не роздробиться”. Ще ж і пахощі великі видавали й чудодіяли, всілякі зцілювали недуги й духів лукавих з людей проганяли. І перенесені були славно в церкву незчисленним вірного люду собором, із псалмами й піснями. Після цього було откровення одному клирикові — Миколаю Каліграфу, мужеві добродійному, — що з-серед багатьох тих мученичих мощей, у Євгенії знайдених, є мощі святого Андроника, одного із сімдесятьох апостолів, і Юнія, помічника його, їх же святий апостол Павло у Посланні до римлян згадує, кажучи: “Вітайте Андроника, і Юнія, родичів моїх і співв’язнів моїх, що славні вони між апостолами”.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Кондак мученикам, иже во Евгении, глас 8

Кре́пцыи ве́ры столпи́, добропобе́днии му́ченицы,/ за Христа́ подъе́мше разли́чныя му́ки,/ и на ле́та мно́га сокрове́ни бы́сте,/ и ны́не яви́стеся я́ко многоце́нное бога́тство,/ и в Це́рковь Бо́жию че́стно носи́ми архиере́я Бо́жия дла́ньми,/ прося́щим раздава́ете, е́же на по́льзу.// Тем моли́теся о душа́х на́ших.

Кондак мученикам, иже во Евгении, на обретение мощей, глас 4

От земли́ возсия́вше я́ко свети́ла пра́вды,/ нече́стия всю отрази́сте мглу/ и ве́рных просвеща́ете,/ му́ченицы Боже́ственнии,// Тро́ицы побо́рницы.

Тропaрь, глaсъ д7:

М§ницы твои2, гDи, во страдaніихъ свои1хъ вэнцы2 пріsша нетлBнныz t тебє2 бGа нaшегw: и3мyще бо крёпость твою2, мучи1телей низложи1ша, сокруши1ша и3 дeмwнwвъ немощны6z дeрзwсти. тёхъ мл7твами сп7си2 дyшы нaшz.

Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Ћкw начaтки:

Крёпцыи вёры столпи2, добропобёдніи м§ницы, за хrтA под8eмше разли6чныz м{ки, и3 на лBта мнHга сокровeни бhсте: и3 нhнэ kви1стесz, ћкw многоцённое богaтство, и3 въ цeрковь б9ію чeстнw носи1ми ґрхіерeа б9іz длaньми, просsщымъ раздавaете є4же на п0льзу. тёмъ моли1тесz њ душaхъ нaшихъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку