Преподобномученик Андрій Критський
Місяця жовтня на 17-й день
Преподобномученик Андрій Критський жив за часів царювання імператора-іконоборця Костянтина Копроніма (741-775), який під страхом смерті наказав християнам прибрати святі ікони з храмів і будинків. Віряни, які безбоязно чинили опір нечестивому іконоборцю і твердо трималися переказу святих отців, були ув’язнені в темниці. Коли преподобний Андрій почув, що імператор саджає у в’язниці й мучить не злодіїв і розбійників, а доброчесних і благочестивих християн, то прийшов до Константинополя і всенародно в храмі святого мученика Маманта викрив єретика в гонінні на істинну віру. На виправдання імператор сказав, що божевільно віддавати честь дереву і фарбам. На це преподобний відповів, що той, хто страждає за святі ікони, страждає за Христа, а хто ображає ікону, на якій зображений Христос, ображає Самого Христа. Розлючений іконоборець наказав немилосердно катувати святого Андрія. Дорогою до місця страти мученик відійшов до Господа. Через сто років святому був написаний канон преподобним Іосифом піснописцем. За молитвами преподобномученика Андрія зцілюються одержимі.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобномученику Андрею Критскому, глас 4
По́стнически преподвиза́вся на горе́,/ у́мная враго́в ополче́ния всеору́жием Креста́ погуби́л еси́, всеблаже́нне./ Па́ки же ко страда́льчеству/ му́жески обле́клся еси́,/ уби́в Копрони́ма мече́м ве́ры;/ и обои́х ра́ди венча́лся еси́ от Бо́га,// преподобному́чениче Андре́е, приснопа́мятне.
Кондак преподобномученику Андрею Критскому, глас 3
Пра́зднует днесь Ца́рствующий град/ пра́здник пресве́тлый светоно́сныя Твоея́ па́мяти,/ вся́кий призыва́я град и страну́;/ ра́дуется бо, я́ко име́я сокро́вище ве́лие,/ многострада́льное твое́ те́ло,// Андре́е му́чениче, Правосла́вия свети́льниче.
Ин кондак преподобномученику Андрею Критскому, глас 8
Му́жества тезоимени́тому благодаре́ние,/ я́ко благоче́стия тайноглаго́льнику,/ похва́льная воззове́м от любве́ тебе́, Богоблаже́нне,/ но, я́ко име́я дерзнове́ние ко Го́споду,/ от вся́ких лю́тых ны спаси́, да пое́м:// ра́дуйся, о́тче приснопа́мятне.
Тропaрь, глaсъ д7:
П0стнически предподвизaвсz на горЁ, ќмнаz врагHвъ њполчє1ніz всеoрyжіемъ кrтA погуби1лъ є3си2, всебlжeнне. пaки же ко страдaльчеству мyжески њблeклсz є3си2, ўби1въ копрwнЂма мечeмъ вёры: и3 nбои1хъ рaди вэнчaлсz є3си2 t бGа, прпdбномч7ниче ґндрeе приснопaмzтне.
Кондaкъ прпdбному, глaсъ G:
Прaзднуетъ днeсь цaрствующій грaдъ прaздникъ пресвётлый свэтон0сныz твоеS пaмzти, всsкій призывaz грaдъ и3 странY: рaдуетсz бо, ћкw и3мёz сокр0вище вeліе, многострадaльное твоE тёло, ґндрeе мч7ниче, правослaвіz свэти1льниче.
Ще в розробці
