Без категорії

Страждання святого мученика Конкордія

Місяця червня на 4-й день

У час Антоніна-царя настільки велике гоніння піднялося на християн у граді Римі, що ані купити щось, ані продати комусь неможливо було, якщо не принесеш жертви богам. Тоді був у граді Римі муж один, Конкордій на ім’я, у благородному домі народжений, його ж батько Гордіяном називався, священичим саном був пресвітер. Він, маючи цього сина, на ім’я Конкордій, настановив його всіляким ученням Святого Письма, а поставив його в іподиякони святіший єпископ римський, що називався Піос, який за Христа за царювання Авреліяна мучений був. Цей-бо блаженний Конкордій з батьком своїм у нічому більше не вправлявся, окрім посту і молитов щодня і щоночі, і милостиню убогим подавали. Просили в Господа, щоби уникнути дикости тих, що чинили гоніння. Якось блаженний Конкордій сказав батькові своєму: “Пане мій, якщо воля твоя, дай мені благословення, аби я пішов до святого Євтихія й оселився з ним, доки зупиниться лютість ворога — Антоніна-царя”. Сказав йому батько його: “Дитино, краще тут залишаймося, щоб прийняти вінці від Господа”. Сказав йому блаженний Конкордій: “Піду, якщо накажеш, бо й там увінчаюся, де мені Христос благоволить”. Відпустив тому батько його, і пішов той до святого Євтихія, який тоді затримався на полі своєму, на шляху Саларійському, поблизу града Тривула. Його ж блаженний Євтихій з великою веселістю прийняв, почав Богові дякувати. І перебували разом на тому місці в молитвах і пості. І багато людей, різними недугами охоплених, приходило до них, вони ж молилися, в ім’я Ісуса Христа зцілення їм подавали — і розходилася про них слава серед людей.

Чув же про них Торкват, комит туський, який тоді перебував у граді Сполето. Пославши, прикликав до себе святого Конкордія і спитав його: “Як називаєшся?” Той же відповів: “Я — християнин”. Сказав йому комит: “Про ім’я твоє питаю, а не про Христа твого”. Святий Конкордій відповів: “Вже сказав тобі, що християнин я і Христа ісповідую”. Сказав комит: “Принеси жертву богам безсмертним і стань нашим другом. І я тебе за батька матиму, і сповіщу панові моєму Антоніну-цареві, аби влаштував тебе жерцем богів”. Святий Конкордій відповів: “Досить, що ти причасний богам своїм”. Сказав йому комит: “Послухай мене і принеси жертву богам безсмертним”. Святий Конкордій відповів: “Насамперед ти послухай мене і принеси жертву Господу Ісусові Христові, щоб уникнути вічних мук. Якщо-бо цього не зробиш, ти й боги твої у вогні вічному кару матимете”. Тоді комит звелів його палицями бити і в громадську темницю вкинути. Прийшов же вночі до нього блаженний Євтихій зі святим Антимом-єпископом. Тому, що Антим був другом комитовим, просив його, щоб відпустив в’язня на декілька днів до нього. І відпустив його комит до блаженного Антима. Перебували разом досить днів. У зручний же час висвятив Антим святого Конкордія на єрея, і вправлялися в молитвах. Через якийсь час послав комит, аби привести Конкордія, і сказав йому: “Що вирішив ти про здоров’я своє?” Святий Конкордій відповів: “Здоров’я моє — Христос, Йому ж щодня приношу жертву хвали. Ти ж і боги твої в геєні маєте горіти”. Тоді звелів його повісити на катувальному дереві. Він же всерадісно промовляв: “Слава Тобі, Господи, Ісусе Христе”. Сказав йому комит: “Принеси жертву богові великому Дію”. Блаженний же Конкордій відповів: “Я не принесу жертви каменю глухому і німому, бо маю Господа мого Ісуса Христа, Йому ж служить душа моя”. Тоді розгнівався комит, наказав замкнути його в найскрутнішу темницю, на шию ж і на руки залізо накласти. І звелів, аби ніхто до нього не заходив, хотів-бо його заморити голодом. І почав блаженний Конкордій дякувати всесильному Богові й говорити: “Слава во вишніх Богові і на землі мир, серед людей благовоління”. І ось ангел Господній опівночі явився йому, кажучи: “Не бійся, але мужньо дерзай, бо я з тобою”. Через три дні послав до нього опівночі двох зброєносців своїх, кажучи до них: “Ідіть скажіть в’язневі, щоб або приніс жертву богам нашим, або голову йому відітнемо”. Прийшли до нього зброєносці з ідолом бога Дія і мовили: “Чи чув ти, що велить комит?” Святий мученик відповів: “Ви знаєте”. Вони ж сказали: “Або принеси жертву богові Дію, або будеш обезголовлений”. Тоді блаженний Конкордій, дякуючи Богові, сказав: “Слава Тобі, Господи Ісусе Христе”. І плюнув на Дія. Тоді один з воїнів оголеним мечем відтяв йому голову. І так він в ісповіданні Господньому віддав духа. Після цього прийшло два клирики і ще кілька благочестивих мужів, взяли тіло його й поховали недалеко від града Сполетана, де багато витікає вод. На місці ж, де поховали блаженного мученика, сліпі прозрівають, немічні зцілюються, демони виганяються молитвами святого Конкордія-мученика, який стоїть перед Господом нашим Ісусом Христом, що з Отцем і Духом Святим живе і царює навіки-віків. Амінь.