Без категорії

Спогад про знамення Чесного і Життєтворного Хреста Господнього

Місяця травня на 7-й день

Після переставлення першого серед християн благовірного і благочестивого царя святого Константина Великого, коли прийняв царство син його Констанцій і відхилився у злочестиву єресь Арієву, що ображала Сина Божого, було, на осоромлення єретиків злочестивих, на увірування ж невірних і на утвердження правовірних, дивне у святім граді Єрусалимі знамення. У неділю святої П’ятдесятниці, у яку Зішестя Святого Духа святкуємо (трапилося, що була тоді неділя в сьомий день місяця травня), явилося о третій годині на небі зображення чесного хреста Господнього, що сяяло світлом невимовним, більшим від проміння сонячного. Всі люди на те дивилися і зі страхом великим дивувалися. Стояло те знамення хресне над святою горою Голготською, на якій же Господь наш був розіп’ятий, і простягалося величчю своєю, сягаючи аж гори Елеонської, що від Голготи за п’ятнадцять стадій. І відповідала ширина хреста його довжині, краса ж його була — наче розмаїті дуги хмарні, настільки була невимовна, що очі всіх приваблювала дивитися на неї. І хто мав якусь роботу в руках своїх, і ті, що в домах були, покидали всі свої заняття і з домів виходили, на те пречудесне знамення з увагою і страхом дивилися. Тоді всі єрусалимці від божественного того видіння страху і радости сповнилися, прибігли з великим розчуленням і завзяттям духу у святу церкву, старці ж і юнаки, мужі і жінки з грудними немовлятами, також і нешлюбні дівчата, що в світлицях сиділи, зі спочивалень своїх повиходили, поспішали туди. І різного віку і чину люди, подорожні і прибульці, християни і невірні, наче єдиними устами, велегласно прославляли Ісуса Христа, Господа нашого, Сина Божого єдинородного, Бога істинного від Бога істинного, великих чудес Творця. Тоді невірні і єретики, вороги і кривдники Божества Христового, сповнилися сорому, бачивши настільки велику у явленні хресному божественну славу і силу Христа Господа, і насправді впевнилися тоді, що християнська віра є праведна, істинна і благочестива і не суперечкою слів, що від зовнішньої премудрости людської виходять, складена, але Духа Святого одкровенням і силою утверджена і з небес знаменнями і чудами засвідчена. Про те чудесне знамення святіший патріярх єрусалимський Кирило сповістив посланням цареві Констанцію, переконуючи його до правовір’я. А Єрмій Созомен написав, що тим явленням хреста святого на небі дуже багато юдеїв і еллінів навернулися і приступили з покаянням до Христа, Бога нашого, прийняли святе хрещення, і славлений був від них благочесно Христос, Бог наш, Отцеві єдиносутній і співприсутній, як і Святому Духові. Ми ж, сповідуючи неісповідиму його силу, хрестом явлену, підносимо Його нашою хвалою, Господа Бога нашого, і кланяємося підніжжю ніг Його — хресту святому, просячи Господню благостиню, щоб у другому Страшному своєму Пришесті сподобив нас, коли явиться на небі знамення Сина людського — хрест святий, — бачити Його в радості і надії на спасення. І ним, наче ключем, хай відчинить нам двері Царства Небесного, як же колись розбійникові рай, і з благословенними вівцями вчинить нас навіки. Амінь.