Без категорії

Пам’ять святого священомученика Доротея, єпископа Тирського

Місяця червня на 5-й день

Святий Доротей був єпископом Тирського града в часи Диоклетіяна, нечестивого царя римського. Налягло тоді на християн люте гоніння, і покинув святий Доротей престол свій, і ховався по незнаних місцях. Коли воцарився Великий Константин і тишу прийняла Христова Церква, святий Доротей знову до Тиру на престол свій повернувся. І пас добре стадо словесних овець, багатьох з ідолопоклонницького блуду приводячи до Бога. І продовжилося життя його аж до Юліяна Відступника”. Коли той прийняв царство, спочатку не гонив відкрито Церкви, а приховано, звелівши однодумним князям своїм, що землями володіли, мучити й убивати християн. Доротей же святий, бачачи знову катування велике, яке нечестиві чинять вірним, знову покинув престол Тирської Церкви, уникаючи рук катівських і даючи місце гніву: звелів Господь не віддавати себе біді, що явно находить від гонителів, але втікати від них: “Коли, — казав, — гонять вас у граді цьому, втікайте в инший”. Тому вийшов з Тиру і прийшов у Тракію, але й там ідослужителів не уникнув: Бог прикликав його до вінця мученицького. В Удському граді схопили його Юліянові князі. Багато ран зазнавши й різні страждання перетерпівши, передав у муках блаженну душу свою в руки Христа Бога. Старий був вельми: мав від народження свого сто сім літ. Залишив після себе писання різні, Церкві потрібні, грецькою і латинською мовою — знав обидві ті мови добре, у премудрості ж духовній і зовнішній досконалий був. І написав житія пророків, й апостолів, й инші корисні слова і сказання, нині ж сам записаний до книги життя, перебуває з тими святими, про яких написав.

У той самий день страждання святих мучеників Маркіяна, Никандра, Іперехія, Аполона, Леоніда, Арія, Горгія, Сединія, Іринія і Памвона, які в єгипетському краю різні муки за Христа витерпіли.