Без категорії

Пам’ять святого отця нашого Ігнатія, єпископа Ростовського

Місяця травня на 28-й день

Цей преподобний Ігнатій народився від благочестивих батьків і вихований був у настановах і чеснотах багатьох. Побачивши суєту життя цього, відрікся світу і став монахом. І за превелику його чесноту поставили його спершу архимандритом, тоді єпископом града Ростова — і прийняв Церкву Божу, пас добре доручене йому стадо, пробувши ж у святительстві двадцять шість літ і добре Церкву Христову випасши. Переставився до Бога у рік (буття світу) шість тисяч сімсот дев’яносто шостий (воплочення ж Бога Слова у рік 1288-ий) місяця травня у 28-ий день, у п’ятницю після вечірньої. І зійшовся цілий град Ростов, і було незліченно люду, і вчинили плач невтішний, що покинув їх пастир і учитель, у бідах і в печалях помічник і визволитель, вдовицям і сиротам заступник, убогим і жебракам годувальник, єрейському і чернечому чинові наставник і учитель, князям і вельможам настановник. І взяли чесне тіло його, понесли в церкву, а що було людей багато, то не змогли занести всередину, поставили перед церквою, канон заупокійний співали. Прийшли ж у той час дві черниці благоговійні, одна на ім’я Теодосія, співмешканка Павла, протодиякона святитилевого. Вони з чоловіком своїм, відколи увійшли в законний шлюб, воліли дівственно і чисто в Бозі жити і ціле життя своє в молитвах і пості прожили, і всі свідчили про їхню чистоту. Коли ж блаженний Павло до Господа відійшов, Теодосія прийняла на себе чин чернечий. Почувши про переставлення святителя, прийшла до святих його мощів, а з нею і друга черниця, на ім’я Ксенія, і та богоугодна, життя добродійне мала. Ті обидві черниці й багато инших богоугодних, яким Бог відкрив, бачили чудо таке. Коли несли тіло святого до церкви, встав святитель Божий Ігнатій з несеного одра у своєму архиєрейському облаченні, і повітрям пішов, і став вгорі над церквою, і благословив людей і цілий град. Після цього зійшов на нижню комору при вівтарі, там і гріб тілу його чесному був приготований. Це ж відкрив Бог преподобним тим черницям й иншим достойним на прославлення угодника свого і на сповіщення святости його, що отримав від Господа милість і частки зі святими сподобився. У ту ж годину було і друге чудо таке: архимандрит Стефан мав на руці палець скорчений до долоні від народження. Коли ж торкнувся до чесного тіла святого, зразу скорчений його палець розпростерся і став як инші пальці. Тоді внесли святого в церкву. Зранку ж знову зібралися всі, відправивши звичну службу і спів надгробний. Коли поклали його в гріб і дали в руку згортки, в яких же написано було імена тих, яких він у житті цьому висвятив на пресвітерів і дияконів, він, наче живий, простягнув руку свою і згортки прийняв. І всі, що те чудо бачили, налякані та радісні були і славили Бога. Молитвами цього угодника Божого святителя Ігнатія нехай і ми сподобимося з ним бути учасниками вічних благ у Христі Ісусі, Господі нашому, Йому ж слава навіки. Амінь.