Без категорії

Память святого мученика Лупа

Місяця серпня на 23-ий день

Святий мученик Луп жив за царювання Авреліяна. Був рабом одного пана, вільним же в Христі Господі, у якого вірив. Сповнився божественної ревності, розбив еллінських бездушних богів, а інших у глибині водній потопив. Коли нечестиві ідолопоклонники за те на нього гніву сповнилися і з оголеними мечами кинулися на нього, бажаючи потяти його на частини, самі себе, наче стративши розум, потяли. Святий же цілий посеред них стояв, Слово Боже їм проповідував, сповнений віри, і премудрості, і благодаті Божої. І тим, хто хотів схопити його, не давала цього зробити сила Христова ані наблизитися до нього не допускала. Тому здалеку стоячи, натягнули луки свої й почали в нього випускати стріли. І замість мученика ранили стрілами один одного, а святий, наче ціль посеред них стояв, не стріляний і не зранений. А тому що не був ще охрещений Христовий мученик, бажав святого хрещення, щоб не померти без нього від рук катівських. Коли про те помолився до Бога, зразу з неба вилилася на нього вода, і так згори купіль божественну прийняв. Усі елліни на те дивилися й дивувалися.

Тоді святий Луп сам себе добровільно віддав, як непорочний агнець, на заколення в руки нечестивих. Ті ж, взявши його, до ката повели. Спершу-бо кат ласкою зваблював вірного раба Христового, щоб, відступивши від Господа свого, поклонився ідолам. І, не змігши звабити його, звелів палицями бити без жалю. Завдав йому й інших різних мук і ран. І непереможного воїна Христового здолати не зміг, на страту мечем його засудив. І так святий мученик Луп, схиливши під меч голову, поклав душу свою за Христа, Господа свого. І поховали його вірні з шаною. Від гробу ж його подавалися різні зцілення на хвороби, молитвами його святими, благодаттю ж Господа нашого Ісуса Христа.