Преподобний Прокопій Декаполит, сповідник p1bap6guujtj0h291uqqqlsmo25
Житія святих,  Лютий

Преподобний Прокопій Декаполит, сповідник

Місяця лютого на 27-й день

Декаполитський край від десяти градів так називається, що біля моря Галилейського, про нього ж у благовістуванні святого Марка згадано: “Прийшов [Ісус] на море Галилейське, між межами Декаполійськими”. З того краю родом був преподобний Прокопій-сповідник, який чернече життя спершу пройшов, і всіляке пощення ретельно випробував, і досконалою прикрасився чистотою, відомий був серед отців преподобних. Аж ось почалася єресь іконоборна, її ж винахідником першим був Лев Ісаврянин, беззаконний цар грецький, ікони святі ідолами називав, а тих, що шанують їх і поклоняються їм, — ідолопоклонниками брехливо називаючи. І багато із правовірних неправедно і немилостиво убивав, усіх же, що були перед тим, православних царів й архиєреїв, і христойменних людей, що перед іконами поклоніння берегли, передавав прокляттю той, хто сам усіма проклятий. Тоді великий цей і непохитний благочестя стовп і правовір’я твердий захисник став мужньо проти єретичних полків, які втілення слова нечестиво ображали і Христову за людськістю подобу, на іконі зображену, безчесно відкидали. І сповнював їх сорому, викриваючи безумне їхнє мудрування, і непереможними богонатхненними словами перемагав, наче павутину, хитрословесні їхні переплетення шматуючи. Через те зрушив на гнів звіра йменням і звичаями — царя, який, як лев, що з пустелі вийшов, рикаючи, шукав, кого проковтнути. За наказом-бо його взятий, битий був преподобний жорстоко. Тоді знаряддям залізним стругали його люто по цілому тілу і в темницю темну і смердючу вкинули — а він всіляке, що в путах буває, злостраждання великодушно перетерпів, маючи у всіх стражданнях своїх друга і співстраждальця преподобного Василія, його ж і в постництві своєму раніше мав спільником і люб’язним співмешканцем. З ним після прийняття багатьох за святі ікони ран пута в’язничні терпів довгий час, аж до пагубної кончини катової. Коли ж той злочестивий цар тимчасового, а разом і вічного життя позбувся, померши тілом і душею, тоді святого Прокопія зі співстраждальцем святим Василієм і з іншими святими і преподобними отцями відпущено було з пут і в’язниці на свободу — і прожив подальший час життя у звичних собі постницьких трудах, багатьох на чесноти наставляючи і до спасіння приводячи. Тоді в старості глибокій до Христа Господа відійшов — бачити Його вже не на образі, але у власному Його Лику і прийняти подвійну за труди свої винагороду — як постник і як Христовий страждалець, що за ікону Його святу подвизався до крові.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Прокопию Декаполиту, глас 8

Слез твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нней,/ сия́я чудесы́, Проко́пие о́тче наш.// Моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак преподобному Прокопию Декаполиту, глас 4

Денни́цу днесь Це́рковь иму́щи,/ вся́кую злосла́вия мглу разгоня́ет,// почита́ющи Тя Небеснотаи́нниче, Проко́пие пресла́вне.

Тропaрь, глaсъ и7:

Слeзъ твои1хъ течeньми, пустhни безпл0дное воздёлалъ є3си2, и3 и5же и3зъ глубины2 воздыхaньми, во сто2 трудHвъ ўплодоноси1лъ є3си2, и3 бhлъ є3си2 свэти1льникъ вселeннэй, сіsz чудесы2, прок0піе џтче нaшъ, моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ д7.
Под0бенъ: Kви1лсz є3си2:

Денни1цу днeсь цRковь и3мyщи, всsкую ѕлослaвіz мглY разгонsетъ, почитaющи тS, нбcнотаи1нниче прок0піе преслaвне.

Ще в розробці

Знайшли помилку