Без категорії

Пам’ять преподобного отця нашого Іоанна, нареченого Варсонофієм

Місяця лютого в 29-й день

Іоанн преподобний родом був палестинцем. Охрестився він у вісімнадцять років і прийняв на себе чернечий образ, і постницького навчився життя. Тоді за великі свої чесноти поставлений був архиєпископом у Дамаску, пробув трохи часу в архієрейському чині і, роздивившися, що загубив монашого життя користь, покинув єпископію, і, утаївшися від усіх, пішов звідти і прийшов в Олександрію, перейменувавши себе Варсонофієм, щоб ніхто не довідався і не впізнав його. З Олександрії ж — у Нитрійську гору пішов, як один із сиріт убогих, і поклонився ігуменові, просячи, щоб прийняв його на служіння старцям. Той же, прийнявши, дав йому чернечий одяг. І служив він братам щодня, а вночі без сну на молитві перебував. Після утрені ж, беручи зі всіх келій горшки і горнята, ішов до ріки і, набравши води, приносив і ставив посуд при келії кожного старця. Був же там один монах, неповносправний розумом, він багато пакостей чинив святому, дошкульними прізвиськами називаючи його і помиями обливаючи. Ще ж, з намови диявола, зробив дірку в стіні келії його і випускав “водний вихід” на рогіжку його, і смерділа вона завше. Про те довідавшися, ігумен прикликав того брата і хотів покарати його. Варсонофій же впав у ноги ігуменові, сльозами їх омиваючи, провину на себе покладаючи й кажучи: “Я перечу братові і на гнів його побуджую, пробач-бо йому. Господа ради”. І так врятував брата того від кари. Після того впізнав його преподобний Теодор Нитрійський — і, покинувши гору, втік до Єгипту, і там прийняв дар ясновидіння, що й думки людей знав. Звільнив Церкву від єретиків і, багато душекорисних книг написавши, упокоївся з миром в Господі нашому Ісусі Христі. Йому ж з Отцем і Святим Духом честь і слава навіки. Амінь.