Без категорії

Пам’ять преподобного отця нашого Єфрема, Архімандрита Борисоглібського монастиря, Новоторзького чудотворця

Місяця січня в 28-й день

У дні благовірних великих князів, святих страстотерпців руських Бориса і Гліба були на Русі три брати рідні: Єфрем, якого ж нині пам’ять, Георгій і Мойсей — із землі угорської родом. Усі ж великим князям Борисові і Глібу в чині боярському служили. Коли вбитий же був Борис святий на ріці Алті, не був там із князем Борисом боярин Єфрем і так від убивства цілим вберігся, а Георгій, брат його, разом зі святим Борисом вбитий був, бо упав на пана свого, і відрізали йому голову через золоту гривну, її ж на нього святий Борис поклав. Третій же брат, Мойсей, при вбивстві тому був, втечею врятувався від смерти, тоді пізніше від ляшки, більше ніж колись Йосип від Пентифрії, постраждав через чистоту, і був святим ченцем у Печерському Київському монастирі, як же у житії його написано. А цей блаженний Єфрем після убивства благовірного князя Бориса на місце те, на якому ж неправедне те убивство сталося, прийшов, плачучи і ридаючи, і, пошукавши тіла братового, не знайшов, лише голову, яку ж, взявши, беріг до кончини своєї. Покинув же свій боярський сан і дім, досягнув града Торжська і знайшов місце поблизу града того вельми красне, на березі ріки Твер, звів там храм на честь панів своїх — великих князів, святих страстотерпців Бориса і Гліба — і, багато ченців зібравши, обитель влаштував і архимандритом був. Досить же постом і молитвами потрудившися, угодив Богові і переставився до Нього в рік 6523. Після переставлення ж його багато чуд від гробу його відбувалося і подавалися зцілення хворим. І нині тим, що з вірою приходять, подаються, на Славу Христа, Бога нашого, що з Отцем і Святим Духом славлений навіки Амінь.