Без категорії

Cтраждання святих мучеників Пасикрата і Валентина

Місяця квітня на 24-й день

Пасикрат і Валентин, Христові мученики із Родостола, града Мізійського, були воїнами-християнами при ігемоні краю того Авсолані. Бачили ж людей, ідольською звабою одержимих, що поклоняються бісам за велінням правителів. У той час, коли багато з вірних, боячись мук, втікали і ховалися, вони відкрито і сміливо визнали себе християнами і єдиного істинного Бога прославляли, бездушних ідолів проклинали. Тому взяли їх ідолопоклонники і на суд привели, примушували принести кадило ідолам. Стояв же там ідол Аполлонів, до нього святий Пасикрат побіг, плюнув в лице і сказав: «Така честь цьому богові належить». За те важкими веригами залізними був обкладений і вкинений до темниці. Тими веригами воїн Христовий, наче золотими прикрасами царськими, красувався, радіючи, що сподобився такі за Христа носити. Посаджений же був з ним і Валентин. І знову на суд ігемонові обох представили. І прийшов туди брат Пасикратів на ім’я Папіян, який християнином був, але боявся мук, тому приніс жертви ідолам. Він зі сльозами просив Пасикрата, брата свого, аби приніс ливан витесаному, як же і він приніс, і вдав на якийсь час, наче він ідолопоклонник, щоби так від мук лютих себе врятувати. Але святий мученик Пасикрат відштовхнув його від себе і назвав його не достойним роду свого, бо відступив від Христової віри. Сам же побіг до жертовника, руку свою у вогонь поклав і до ігемона сказав: «Тіло смертне, як же бачиш, вогнем згоряє, але душа безсмертна не зважає на видимі ці муки». Коли допитував ігемон Валентина святого, таке ж відповідав, готовим себе показуючи на всі муки за Христа. Тому обидва на посічення засуджені були. І коли слуги катові вели святих за град на смерть, мати Пасикратова ішла за ними, переконуючи по-материнськи сина свого, щоб без страху приступив до смерти, боялася-бо за нього, аби не злякався — юний ще був. І відтяли голови святим. Було ж святому Пасикратові літ двадцять два, Валентинові ж тридцять. Мати ж із радістю і веселістю прийняла тіла обох, поховала чесно, славлячи Христа Бога.